"Я зрозумів, що в основі успіху лежить незадоволеність. Коли ми задоволені своїм бізнесом, ми перестаємо рухатися вперед." Ці слова Джона Вілларда Марріотта, засновника мережі готелів Marriott, я думаю, не відмовилися б взяти в якості кредо більшість успішних компаній. У чому ж полягає ця горезвісна незадоволеність? Мені здається, що не варто ії розглядати виключно як людський фактор і запрошувати психолога в якості головного арбітра. Будь-яка організація — це аналогія живого організму, що, як і людина, бажає, щоб його знали, поважали і, по можливості, любили. Не полюбиш себе — ніхто тебе не полюбить. Любов (але не самозамилування) компанії до самої себе починається з відповідної корпоративної (організаційної) культури. Якраз головною відмінною рисою процвітаючих компаній, їх найважливішою конкурентною перевагою, що всі вони виділяють як ключову складову свого успіху, є культура їхніх організацій.
"Культура — це те, "як у нас прийнято працювати". Вона містить у собі і правила прийняття рішень, і винагороду за успіхи, і схильність до ризику, і орієнтацію на зниження витрат або якість." (Джек Траут "Великі бренди — великі проблеми")
"...успіх фірм визначається скоріше цінностями компаній, ніж відношенням до ринкових сил; скоріше заповідями особистісної властивості, ніж завоюванням позицій у конкурентній боротьбі; скоріше турботою про розуміння ситуації, ніж проблемами ресурсної переваги. Власне кажучи, навіть важко назвати хоча б одну процвітаючу компанію, яка сприймалася б лідером у своїй справі і не володіла б цілком помітною, що асоціюється тільки з нею, організаційною культурою." (К. Камерон, Р. Куїнн "Діагностика та зміна організаційної культури")
Приводом до написання цієї "Колонки" послужила активна і цікава дискусія, що розгорнулася у нашому спеціалізованому форумі "Корпоративна культура". Сподіваємось, що до неї підключатимуться і нові учасники (проблем і невирішених питань удосталь), які, можливо, привнесуть щось нове, нетривіальне, зі смаком літньої відпустки :).
Организационная культура в новом виде - это способность создавать творческую группу, выделить и функционально определить двух лидеров, формализация иерархии информационного обмена, органическое порождение этики творческой группы, специализация и структуризация творческих способностей пассивных членов коллектива. Тогда можно говорить о рождении самых значимых ценностей в фирме.
За укрупненными бизнес-процессами должны стоять адекватные личности, а группа этих личностей должна хорошо знать способности своих членов. Но раскрытие творческих способностей делает человека свободным, его нельзя эксплуатировать, он всегда найдет себе место. Такие ценности должны задавать тон будущего. В этом сила фирмы. Научить этому возможно.
