Як Web 2.0 змінив наші підходи до роботи

Ще в недалекому минулому використання інформаційних технологій у компаніях пов'язувалося з непорозуміннями, а ІТ-директори часто були "білими воронами" на тлі інших топ-менеджерів. Сьогодні співробітники ставляться до технологій із більшим ентузіазмом і часто самі стають ініціаторами взаємодії з ІТ — розпочинаючи власний блог, створюючи вікі-сторінку для обміну знаннями чи співпрацюючи з іншими колегами через онлайн-інструменти.

Ендрю МакАфі (Andrew McAfee), дослідник у Центрі Цифрового Бізнесу у MIT Sloan School of Management, давно спостерігав за цією зміною підходів та парадигм щодо ставлення до ІТ. Його нова книга "Підприємство 2.0: Нові інструменти взаємодії для вирішення найскладніших проблем вашої організації" (Enterprise 2.0: New Collaborative Tools for your Organization's Toughest Challenges) намагається дати відповідь на запитання, яким чином інструменти Web 2.0 можуть бути використані в компаніях. МакАфі називає ці інструменти "соціальними платформами" — надзвичайно прозоре середовище, яке розвивається разом із людьми, які до нього входять. Із особливим оптимізмом він ставиться до перспектив цих інструментів для бізнесу.

В інтерв'ю, яке наведене нижче, МакАфі дає відповіді на запитання, пов'язані з його книгою та концепціями.

Ендрю МакАфі (Andrew McAfee)

В.: На мою думку, дана концепція повністю відповідає нашим бажанням та мріям про ідеальну роботу. Особисто мене вразив приклад Вікіпедії. Її творці завжди хотіли створити безкоштовну онлайн-енциклопедію. Спершу вони вважали, що єдиним способом зробити це — буде найняти офіційних співробітників, які працюватимуть із дев'яти до шести, отримуватимуть зарплатню та поділятимуться на письменників, редакторів, програмістів і т. п.

Втім, керуючись таким підходом, засновникам Вікі не вдалося нічого досягнути. Тоді один із них запропонував: "Гаразд! Давайте забудемо про все, що робили раніше. І, як би дивно це не звучало, давайте створимо нову концепцію, яка називатиметься Вікі (Wiki), онлайн-майданчик, на якому кожен зможе розміщувати інформацію. Ми дамо змогу людям самостійно обирати, яку роль вони хочуть виконувати, який контент створювати та на яку тему писати".

Як ми знаємо, другий підхід виявився у тисячі разів більш продуктивним. Неймовірний успіх, якого зуміла досягнути Вікіпедія — це результат ентузіазму та енергетики, яка виникає тільки коли люди збираються разом і займаються тим, що є для них природнім. У такому разі результат здатен перевершити всі очікування. Вікіпедія стала не просто найбільшою енциклопедією у світі, але й достатньо якісною. Ніхто не очікував що так відбудеться — але це так!

З.: Яким же чином можна сприяти створенню чогось подібного у власній компанії?

В.: Сьогодні відбуваються численні дебати щодо того, яким чином це працює. Одні люди вважають, що для цього в компанії повинна сповідуватися система зверху-вниз (керівники наказують підлеглим що і як потрібно робити); інші, натомість, є палкими прихильниками підходу знизу-вгору (коли топ-менеджмент повністю віддає ініціативу в руки своїх підлеглих і намагається їм не заважати).

Кожен із цих підходів, звісно ж, має право на існування. Але особисто для мене ближчим є перший підхід (згори-вниз). Всім відомо, наскільки важливим для менеджера є створення культури та розуміння того, що цінується всередині організації. Інструменти Підприємства 2.0 аж ніяк не є виключенням із цінностей, а навпаки — одним із найяскравіших їх прикладів.

Феноменальне зростання Facebook, Wikipedia, Flickr, YouTube та багатьох інших онлайн-платформ та мереж свідчило про те, що ці технології є настільки "класними", що як тільки ви введете щось подібне в організації — люди з радістю почнуть використовувати це. Саме це припущення керувало моїми дослідженнями.

Тому, коли я бачу, як керівники запускають блоги, створюють власні сторінки — я почуваюся дуже оптимістично, тому що це дуже чіткий сигнал того, що ми рухаємося у правильному напрямку. І навпаки — песимізм я відчуваю тоді, коли бачу, що ці блоги написані тоном офіційних прес-релізів і у них не ввімкнена функція коментування.

З.: Яка роль ІТ-директора в управління ризиками та створенні Підприємства 2.0?

В.: Приблизно десять років тому генеральний директор заходив в кабінет до ІТ-директора і запитував: "Що таке Інтернет і в чому полягає наша інтернет-стратегія". Сьогодні відбувається те саме, тільки замість слова "інтернет" звучить слово "веб 2.0". Тому завдання більшості ІТ-директорів полягає в тому, щоб донести ідею веб 2.0 та Підприємства 2.0 до керівників, чітко пояснити, що мається на увазі і як це діє.

З.: А що означатиме введення інструментів 2.0 для менеджерів середньої ланки?

В.: Все залежатиме від того, якою була їхня роль у компанії раніше. Якщо їхня роль полягала в першу чергу у контролі — тоді подібні технології можуть налякати їх, оскільки вони суттєво знижують здатність контролювати. Вони перешкоджають тотальному відстеженню того, що робить кожен конкретний працівник у кожен конкретний момент. Вони знизять контроль над тим, з ким спілкуються, з ким взаємодіють та від кого отримують інформацію ваші підлеглі. Тому, якщо в компанії ви "контролер", введення інструментів 2.0 вам не сподобається.

Якщо ж ваше першочергове завдання — це управління людьми та допомога їх розвиткові таким чином, щоб користь отримувала вся ваша організація в цілому — тоді такі технології жодним чином не зашкодять ні вашій позиції у компанії, ні вашим планам.

Насамкінець, якщо ви вважаєте своїм першочерговим завданням відповідальність за позитивну атмосферу у компанії або ж відповідальність за результати — тоді інструменти Підприємства 2.0 стануть вашими "найкращими друзями". Ці інструменти допоможуть витрачати менше часу та швидше досягати поставлених цілей.

За матеріалами "How Web 2.0 is changing the way we work: An interview with MIT's Andrew McAfee", The McKinsey Quarterly.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.