Як уникнути краху кар'єри в компанії, яка прямує до банкрутства

Якщо у вашій компанії проблеми, завжди виникає спокуса "заплющити очі, закрити вуха" і спробувати перечекати, поки все минеться. Але набагато краще — бути максимально чесним із собою і докладати усіх зусиль для виправлення ситуації.

Дослідження, проведене Indiana University's Kelley School of Business виявило, що керівники компаній, які працюють у фінансовій та інших сферах, найбільш чутливих до кризи, сьогодні мають чи не найкращу нагоду переосмислити свою кар'єру.

Дослідження показує, що керівники, які змінили компанію за два роки до банкрутства, стикаються з набагато менш жахливими наслідками, ніж ті, хто продовжував працювати у безнадійній організації до самого кінця.

Метью Семадені (Matthew Semadeni), професор менеджменту у Kelley School, провів аналіз розвитку кар'єри серед тисяч банківських працівників. І його висновки виявилися доволі передбачуваними. Керівники, які покинули "корабель, який тоне" задовго до його цілковитого краху, набагато рідше були змушені покидати своє місто для пошуку нової роботи, а також більш успішно уникали "клейма" руйнівника компанії.

"Наші висновки показують, що керівники можуть зменшити ймовірність негативного впливу краху компанії на свою власну кар'єру, якщо підходитимуть до цього питання більш стратегічно, — стверджує Семадені. — Адже більшість із них знає про наближення скрутних часів у компанії задовго до того, як про це довідаються акціонери, чи, тим більше — суспільство. А отже вони можуть планувати свою відставку таким чином, щоб крах компанії не зашкодив їхній кар'єрі".

Дослідження Семадені простежило долю 1155 топ-менеджерів, включаючи голів рад, президентів та генеральних директорів 437 акціонерних та приватних банків у Техасі, які збанкрутували у період з 1985 до 1990. Після цього він порівняв отримані результати з результатами аналізу 1171 топ-менеджерів, які працювали у схожих за умовами банках, які не збанкрутували.

Дослідник виявив, що більше, ніж три чверті (77%) топ-менеджерів зі зруйнованих банків для нового працевлаштування були змушені змінювати місце проживання. Серед тих же керівників, які були достатньо мудрими, щоб змінити банк ще до його провалу, лише 23% були змушені переїхати до іншого міста для пошуку роботи. Серед керівників, які працювали в успішних банках, що не переживали провалу, і вирішили змінити місце роботи цей показник був 14%.

При цьому більше, ніж половина керівників із банків, які пережили крах, були понижені на своїй наступній посаді. Тоді як те саме можна сказати про чотирьох із 10-ти керівників, які рано покинули "корабель, який тоне" і про третину топ-менеджерів успішних банків.

Варто відзначити також, що керівники, які не хочуть покидати банк і докладають усіх зусиль, щоб втриматися на робочому місці, внаслідок цього мають куди менше способів управління негативними стереотипами щодо своєї особи, переконаний Семадені. Зважаючи на реалії, топ-менеджерам слід навчитися визначати, наскільки виправданим є їхнє бажання триматися обома руками за ненадійну роботу.

Дослідження в першу чергу фокусувалося на впливі банківських банкрутств на групі топ-менеджерів, які не мали прямого впливу на провал компанії, тобто виявилися "невинними жертвами" обставин. Такі менеджери завжди працювали у "здоровій" компанії і самі забезпечували її ефективність до тих пір, поки певні негативні умови у групі банків не призвели до краху цієї меншої організації. Саме таким керівникам доводиться найскрутніше. Адже з одного боку вони не можуть "покинути корабель", оскільки не знають про майбутню "бурю", а з іншого боку, своїми діями вони ніяк не заслужили на "клеймо", яке з'явиться на них після краху банку.

"Багато керівників та топ-менеджерів у фінансовому секторі сьогодні страждають від наслідків економічної кризи, хоч самі вони є чудовими спеціалістами та хорошими лідерами", — наголошує Семадені.

І все це відбувається на фоні того, що сьогодні навіть найталановитіші спеціалісти стикаються з неабиякими труднощами під час пошуку роботи. Адже більшість компаній скорочують свої штати, і майже ніхто не розширює їх.

За інформацією management-issues.