Що для талановитого лідера найважливіше?
Чи виправдані астрономічні суми винагород, котрі отримують генеральні директори провідних міжнародних корпорацій?
Прийнято вважати, що знайти талановитого лідера можна лише у глобальному «ставку» управлінських талантів. Для цього й потрібна вудка з вагомою приманкою; зрештою, як ще можна спокусити керівника переїхати в іншу країну, щоб очолити там компанію? Втім, насправді менше ніж 1% призначень чинних генеральних директорів 500 провідних корпорацій світу відбулося в рамках міжнародних управлінських трансферів.
Так, згідно висновків останнього дослідження, проведеного High Pay Centre (незалежною організацією, що базується у Великій Британії), з 489 лідерів лише чотири (0,8%) отримали пропозицію очолити компанію, якою вони зараз управляють, у момент перебування на найвищій посаді в організації, розташованій в іншій країні. І тільки один — у час, коли очолював корпорацію, дислоковану на іншому континенті.
Як зазначається у звіті «Global CEO Appointments: A Very Domestic Issue» («Призначення CEO глобальних організацій — питання дуже національне»), з кожних десяти призначень на найвищі керівні посади в компаніях, що входять у перелік «Fortune Global 500», вісім було здійснено з використанням локальних кадрів. І лише 6,5% чинних CEO (усього — 32) раніше займали аналогічні позиції в зарубіжних компаніях.
А у країнах Північної та Латинської Америки, а також Східної Європи, взагалі не було виявлено жодного діючого керівника, який би перейшов у компанію з найвищої посади, котру обіймав у розміщеній за кордоном організації.
До речі, лише 14 діючих генеральних директорів (11 — у Європі, по одному — у Китаї, Південній Кореї та Австралії) перейшли на цю посаду з позиції щаблем нижче, яку займали у компанії, що базується за кордоном.
За словами Дебори Харгрівс (Deborah Hargreaves), голови High Pay Centre, ці дані спростовують міф щодо значущості глобального пулу керівних кадрів. «Вражаючі пакети винагороди, що їх отримують керівники, більше не можна виправдовувати тим, що світ переповнений лідерами, готовими летіти будь-куди у пошуках нових ролей, — зазначає вона. — Для більшості талановитих керівників головний пріоритет у тому, щоб розвивати свій бізнес та своїх людей, таким чином перетворюючи компанію у світового лідера». «Натомість, якщо з'являється керівник, котрий спокусився високими бонусами, акціонери повинні бути насторожі — бо через таких управлінців ми й потрапили у фінансову кризу, з якою досі не впоралися», — підсумовує Дебора Харгрівс.
За інформацією management-issues.