Університетська освіта: репутація стає ще важливішою

Репутація багатьох університетів формувалася впродовж століть. Її основними елементами були і є — наукові досягнення закладу, успіхи його випускників, а також історія, місце розташування і навіть архітектура закладу.

Втім, в основі рейтингу репутації вишів, за версією The Times Higher Education, — саме якість їхньої наукової діяльності. В результаті опитування десятків тисяч науковців з цілого світу було визначено шість академічних супербрендів, які продемонстрували суттєвий відрив від решти університетів. Серед найкращих — Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, а також університети Кембриджу, Оксфорду, Берклі та Стенфорду. Власне, з 2011-го року, коли було вперше опубліковано рейтинг, склад «чудової шістки» залишається незмінним (провідні виші світу лише міняються місцями між собою). При цьому розрив між найкращими та рештою вузів світу стає дедалі ширшим.

Така ситуація дуже гарно вписуються у сценарій, згідно якого перевага провідних університетів дедалі зростатимете. Як вважають прихильники цієї ідеї, поширеність доступної та якісної онлайн-освіти призведе до падіння потреби особисто відвідувати виші. Відповідно, кількість університеті не-елітної групи скорочуватиметься. Таким чином, лідери монополізуватимуть наукові дослідження, залучатимуть ще більше талановитих кадрів та встановлюватимуть жорсткіші критерії вступу.

Але робити такий висновок зарано. Традиційні університети, як і раніше, приваблюють чималу кількість людей. І наразі немає жодних підстав вважати, що їм доведеться уступити свою ринкову частку новим гравцям. Хоча, найімовірніше, заклади, що не відносяться до категорії лідерів, змінюватимуть дислокацію. Якщо зараз вони зосереджені переважно в університетських містах країн Заходу, то у майбутньому їм доведеться відкривати представництва по цілому світу.

Крім того, кількість азійських університетів зростає, як на дріжджах. Так, цього року заклади з Китаю, Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню та Південної Кореї увійшли у перелік 100 провідних університетів світу. Також у цьому списку є ВНЗ з Росії (Московський державний університет), Туреччини та Бразилії.

А ось бізнес-школи ці зміни не надто хвилюють. У певному сенсі вони перебувають на іншій планеті. Заклади ділової освіти не залежать фінансово від «батьків» — університетів, до яких відносяться; і наразі щороку можуть спокійно піднімати плату за навчання. Проте, з іншого боку, саме невиправдано висока вартість освіти у бізнес-школах при університетах не-елітної групи, робить їх вкрай вразливими перед натиском альтернативних онлайн-гравців.

За інформацією The Economist.