Для зміцнення довіри достатньо навіть простого вибачення
Чи має ваш бос звичку вибачатися за свої помилки? Згідно висновків дослідження, яке нещодавно провела глобальна компанія Forum EMEA, половина опитаних зазначили, що їхні керівники ніколи не вибачаються або роблять це рідко.
Третина респондентів поскаржилися, що боси майже ніколи навіть не визнають власних прорахунків. І тільки 5% учасників дослідження сказали, що менеджери приносять їм свої вибачення завжди, коли це потрібно.
Проте, коли дослідники поставили аналогічне запитання керівникам, то одержали протилежні відповіді. Половина босів відповіли, що завжди вибачаються перед підлеглими за свої помилки; а більше ніж третина менеджерів (38%) сказали, що роблять це часто. Нажаль із такими заявами шефів погодилися лише 19% працівників.
Коли ж керівників запитали, чому вони не дуже люблять вибачатися, то більшість віднесли це на рахунок побоювань зіпсувати свою репутацію. Так, сім із десяти менеджерів сказали, що бояться виглядати некомпетентними; а три із десяти — що не хочуть виявляти слабкість.
Втім, як показало дослідження, небажання менеджерів брати відповідальність за свої помилки безпосередньо співвідноситься з рівнем довіри, яку виявляє до них персонал. Так, третина менеджерів та чверть працівників вважають, що визнання керівником власних промахів — один із найдієвіших способів завоювати довіру підлеглих.
Більше ніж дев’ять із кожних десяти працівників сказали, що для них важливо мати боса, якому можна було б довіряти. Щоправда, тільки менше ніж половина менеджерів (48%) вважає довіру з боку підлеглих чимось істотним. Більше того, виглядає так, що з часом довіра просто випаровується. Третина опитаних працівників зауважили, що на даний момент довіряють своїм керівникам менше, ніж у попередні роки. Загалом, менше ніж одна людина із кожних десяти працівників назвала ступень своєї довіри до шефа дуже високим.
«Якщо менеджери діють непрозоро, а це включає в себе невизнання помилок, прояви нещирості та схильність "не помічати" зусиль підлеглих, тоді брак довіри до керівників стає у фірмі нормою», — зауважує Грехем Скрівенер (Graham Scrivener), керуючий директор Forum EMEA.
«Формальне ставлення працівників до роботи — це "головний біль" багатьох компаній; а як показало наше дослідження, люди, котрі виявляють низький рівень довіри до працедавців з найбільшою ймовірністю увійдуть до категорії тих, хто демонструє низьку залученість», — додає він.
Фактично, як показало дослідження, спостерігається пряма взаємозалежність між довірою і залученістю. 8% працівників з компаній різних країн світу, які назвали свій ступень довіри до керівника «дуже високим» також демонструють високу залученість у роботу. Відповідно, 5% опитаних, що заявили про відсутність довіри до керівника, виявляють низьку залученість.
Поведінкові прояви з боку менеджерів, завдяки яким руйнується довіра до них, знайомі всім, — це брехня, приписування собі заслуг підлеглих, розпускання пліток, погані комунікації та брак прозорості.
Аналогічно, у переліку дій, котрі, на думку як працедавців, так і працівників, зміцнюють довіру між ними, немає жодних одкровень. Це вміння вислуховувати підлеглих, розуміння того, що їх турбує, виконання зобов’язань та обіцянок, а також заохочування персоналу до надання пропозицій та представлення ідей.
Як підсумовується у висновках дослідження, формування довіри — не просто ілюзорний «софт», але й також цілком прагматичний спосіб отримання бізнес-результату. Бо атмосфери довіри — це ключ від величезних «покладів» незадіяного людського потенціалу, а саме у ньому основа стійкої конкурентної переваги.
За інформацією management-issues.