Швидкомінлива ситуація у світовій економіці не могла не відбитися на інвестиційній політиці. Оскільки тенденції в економіці в основному носили негативний характер, то й ринок інвестицій відреагував на це належним чином.

На 21 відсоток скоротився обсяг іноземних інвестицій у світі в 2002 році, але і цього року скорочення продовжується. Так, за даними агентства ООН UNCTAD, показник істотно знизиться у порівнянні з минулим роком.

Дворічне падіння обсягу коштів, які компанії вкладають у закордонні підприємства, — це саме значне зменшення у потоці прямих іноземних інвестицій за останні 30 років, з часів нафтової кризи 1970-х.

Публікація щорічної доповіді UNCTAD збіглася за часом із підготовкою міжнародного форуму в Мексиці, учасники якого обговорювали заходи про спрощення процедури інвестування транснаціональними корпораціями в інші країни. У доповіді агентства ООН говориться, що більше всього страждають від скорочення обсягу інвестицій країни Африки і Латинської Америки.

Однак найпомітніше падіння суми вкладень з-за кордону пережили в 2002 році Сполучені Штати: з першої позиції у світі по цьому показнику вони перемістилися на п'яту. У порівнянні з 2001-м потік іноземних вкладень в американську економіку скоротився на 80 відсотків.

У Британії ситуація схожа: скорочення склало 60 відсотків; загальний обсяг іноземних інвестицій склав у 2002 році 25 мільярдів доларів.

У цілому ж по світі рівень інвестицій скоротився до 651 мільярда доларів у порівнянні з 1,4 трильйони в 2000-му і 840 мільярдами в 2001-му. До цього привело різке зменшення числа злиттів і покупок компаніями одна одної: торік обсяг таких угод скоротився майже вдвічі і склав лише 370 мільярдів доларів. Світове падіння інвестицій відбувається в основному за рахунок США і Європи — вони довгий час домінували в цьому секторі, як інвестори.

Що стосується азіатських країн, то вони завжди вважалися здебільшого реципієнтами. І сьогодні азіатські країни продовжують залучати значні обсяги інвестицій. Так, торік у Китай іноземці вклали 53 мільярда доларів (на 13 відсотків більше, ніж у 2001-му), а в Японію, де було продано кілька великих фінансових компаній, — 9 мільярдів.

Збільшився потік грошей в Центральну і Східну Європу, багато країн якої готуються до вступу в Європейський союз, — на 15 відсотків і склав 29 мільярдів доларів.

Вкладення коштів в африканські країни, які ніколи не вважалися занадто привабливими через нестабільність регіону, скоротилися на 41 відсоток — з 19 до 11 мільярдів доларів, а в латиноамериканські, котрі не встигли опам'ятатися від недавньої фінансової кризи, — на 33 відсотка — до 56 мільярдів.

Самою привабливою для іноземних інвесторів крапкою на світовій карті виявився в 2002 році Люксембург — фінансовий центр, який має привілейований податковий статус. Малюсіньку державу просто закидали мільярдами доларів.

У доповіді UNCTAD говориться, що в 2004 році потік інвестицій швидше за все знову збільшиться. Однак автори попереджають, що багато чого буде залежати від відновлення глобальної економіки і повернення впевненості інвесторам: "Низькі доходи, падіння цін на акції, стурбованість корпоративними боргами й обережною банківською політикою запозичення можуть підірвати перспективи збільшення обсягу інвестицій".

У документі говориться, що перспективи вугільної і нафтової індустрії виглядають непогано — незважаючи на тенденцію до зниження вкладень у ці сфери. Однак автомобільна й авіакосмічна промисловість залишаються дуже слабкими. Говориться також і про подальший ріст фінансових потоків у Східну Європу та Росію.

Крім того, UNCTAD звертає увагу на ріст числа міжнародних угод, що регулюють міжнародні інвестиції, і укладає: хоча такі угоди і можуть піти на користь окремим країнам, все-таки уряди повинні робити все, щоб забезпечити свободу пересування капіталів.

Тим часом Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд та Організація з безпеки та співробітництва в Європі призвали багаті країни на мексиканських переговорах піти на поступки в питаннях фінансування сільського господарства. "Нам потрібен рішучий прорив у торгівельній політиці, котра підриває економічний розвиток. Донори не можуть допомагати у створенні умов для розвитку однією рукою, а іншою рукою відразу застосовувати торгові обмеження, що ці умови нейтралізують", — говориться у заяві трьох організацій, підписаних президентом Всесвітнього банку Джеймсом Вулфенсоном, директором-розпорядником МВФ Хорстом Келлером і генеральним секретарем ОБСЄ Доналдом Джонстоном.

Джерело — "Российская Бизнес-газета".