Стратегічні планувальники ігнорують людський вимір
Провідні глобальні компанії не здійснюють інтеграцію своїх бізнес-планів зі стратегіями своїх працівників, а також ігнорують можливі ризики, пов'язані із персоналом, наприклад, старіння робочої сили. Такі дані нового дослідження.
Базуючись на бенчмаркінговому дослідженні 44-ох мультинаціональних компаній, консультаційний центр Ci (Career Innovation) Group детально розглянув процес стратегічного планування у 8-ми організаціях. Було виявлено, що бюджетні цикли, горизонти стратегічного планування та планування щодо робочих кадрів не мають між собою ніякого зв'язку. Відділам HR не залишається нічого іншого, як працювати із розрізненими шматками робочої сили, яка виникає внаслідок невдалого планування. Більше того, таке планування може виявитися надзвичайно затратним і небезпечним.
"Зважаючи на сьогоднішню добу раптових змін, стара модель централізованого планування робочої сили не може працювати у більшості організацій, — стверджує Jonathan Winter, директор Ci Group. — Плани настільки перенавантажені ймовірними подіями, що іноді організаціям доводиться взагалі відмовитися від планування. У результаті виникає ситуація, коли організації не здатні оцінити ймовірні ризики щодо персоналу. Вони витрачають нечувані суми грошей на ІТ-системи, які обіцяють взяти на себе весь перебіг інформації про робочу силу. Але навіть це не може допомогти".
Наприклад, багато хто не бере до розрахунку демографічний фактор, який вказує на те, що найбільш талановиті особи підуть на пенсію за п'ять років.
Натомість того, щоб витрачати додаткові кошти на нові системи, Сі рекомендує компаніям робити менший наголос на окремі плани щодо робочої сили і використовувати більш прагматичний підхід. Парадоксальним є те, що Ci переконливо доводить — щоб вирішити проблему, слід менше покладатися на ускладнене комп'ютерне управління і більше — на здоровий глузд.
"HR-лідери, які використовують такий підхід, зможуть працювати набагато ефективніше, ніж члени ради директорів, які проводять стратегічні дискусії", — стверджує Tony DiRomualdo, який проводив дослідження разом зі співавтором Wendy Hirsh.
За інформацією management-issues.