Зарплата генеральних директорів — крах принципів ринку

Гігантські рівні компенсацій генеральних директорів та топ-менеджерів вказують на порушення ринкових принципів та не можуть бути виправдані навіть високим рівнем ризику, який беруть на себе керівники, стверджує дослідження, проведене Work Foundation.

Не дивно, що генеральним директорам приємно вважати себе основними реципієнтами ризику, хоча насправді їхні посади не настільки ризиковані, як про це говорять. Тому височенні зарплати керівників не можуть бути виправдані ризиком.

При тому, що ризик втрати роботи генерального директора лише дещо вищий, ніж звичайного працівника, різниця компенсацій цих типів співробітників ставить під сумнів ринкові принципи справедливої оплати як такої.

"Люди чудово розуміють різницю між ризиками приватного підприємництва та ризиками, які беруть на себе компетентні керівники компаній. Дослідження вказує, що ризики керівників є достатньо скромними", — пояснює Nick Isles, автор дослідження.

Лише за останній рік, до літа 2006-го, компенсації керівників зросли більш, ніж на чверть (28%), враховуючи той факт, що інфляція склала тільки 2,8%. Середній же рівень компенсацій всіх працівників зріс лише на 4%.

За річний період плинність кадрів серед керівників склала 14%. При цьому середній показник серед усіх посад досягнув рівня 18,3%, а у приватному секторі — 22,9%.

"Винагороду повинні отримувати талановиті та вмілі співробітники, які зуміли проявити підприємницьку жилку, — наголошує Isles. — Але рівень цієї винагороди не повинен залежати від міфів про ризики".

За інформацією management-issues.