Наставник чи шахрай?

Схоже, що наставництво досягнуло свого апогею. Лише у Британії середньостатистична компанія витрачає до 500 тис. фунтів на коучінг та пов'язані з ним витрати. І хоча дві третини організацій переконані, що сфера наставництва перенасичена самоуками та шахраями, лише третина з них проводить дослідження, наскільки ефективно витрачається їхній бюджет.

Дослідження, проведене консалтинговою компанією Chiumento та журналом Personnel Today виявило, що за останні кілька років суттєво зросла популярність наставництва. Таким чином середньостатистична компанія сьогодні витрачає на зовнішніх наставників від 100 тис. до 500 тис. фунтів стерлінгів.

Більше половини з 497 опитаних роботодавців призналися, що використовують послуги зовнішнього наставництва набагато інтенсивніше, ніж рік назад. Такий самий відсоток респондентів очікують подальшої інтенсифікації наставницьких послуг протягом наступних 12-ти місяців.

Разом з розвитком сфери наставництва, збільшується і занепокоєння її розміром, якістю та нестачею регулювання. Більше, ніж дві третини компаній переконані, що організації, які займаються наставництвом, ніхто не контролює. Тому споживачі послуг таких компаній не застраховані від самоуків та шахраїв.

Більше того, результати дослідження, проведеного Chiumento, вказують на те, що дві третини компаній не проводять формальних замірів повернення інвестицій від наставництва. Багато з них переконані, що числове вимірювання ефективності наставництва взагалі неможливе. Лише 13% опитаних організацій проводять формальну оцінку ефективності інвестицій у коучінг.

Людям у компанії, які приймають рішення щодо необхідності наставництва, слід взяти на себе всю повноту відповідальності за перевірку постачальника наставницьких послуг, переконатися в їхньому досвіді та кваліфікації. Ті ж організації, які сумніваються у можливості об'єктивної оцінки ефективності наставництва, швидш за все не зовсім ефективно використовуватимуть свій навчальний бюджет.

За інформацією management-issues.