Про гендерну нерівність на керівному рівні...
Попри гучні заяви про гендерну рівність у компаніях, ради директорів абсолютної більшості організацій продовжують керуватися чоловіками. Жінки займають від сили 10% керівних посад. І якщо сучасні тенденції збережуться, пройде не менше, ніж 60 років, перш ніж кількість жінок у радах директорів вирівняється із чоловіками.
Дослідження, проведене European Professional Women's Network, виявило, що у минулому році жінки займали тільки 8,5% керівних посад у 300 провідних європейських компаніях. Книга, опублікована мережею, "Жінки у радах — Як зрушити гори" (Women on Boards — Moving Mountains), також включає аналіз дослідження, проведеного консалтинговою компанією Mercer, яке базується на порівнянні біографій 100 провідних європейських жінок та топ-100 чоловіків.
Висновки дослідження очевидні — сьогодні ми можемо спостерігати потужну гендерну нерівність на найвищому керівному рівні компаній. Найкращу ситуацію можемо спостерігати у Скандинавії. Жінки представляють 28,8% складу рад директорів у норвезьких компаніях та 22,8% — у шведських.
Антилідерами рейтингу, рівень дискримінації в яких сягнув цього разу рекордних "висот", стали Італія (1,9% жінок на керівних посадах) та Іспанія (4,9%).
Радує те, що кількість жінок у радах директорів продовжує зростати. Але це зростання настільки повільне, що якщо його темпи збережуться, рівність настане не раніше, ніж у 2065-му році.
Порівнюючи біографію 100 навидатніших європейських жінок та 100 чоловіків, автори прийшли до висновку, що основна різниця в їхній кар'єрі полягає в рівні публічності та "видимості". Чоловіки набагато більш публічні і намагаються, щоб їхні дії були побачені і почуті. Цікаво те, що професійний кар'єрний зріст займав однакову кількість часу як у жінок, так і у чоловіків. Проте останні навчилися краще застосовувати публічні інструменти для свого просування. Як наслідок — вони майже повністю заполонили ради директорів.
Автори книги Мірела Вайзер та Аналіза Джіанте (Mirella Visser, Annalisa Gigante) переконані, що зміни можливі, оскільки компанії починають розуміти користь від диверсифікації персоналу. Але на практиці їм поки-що не вистачає конкретних кроків до подолання гендерної прірви у радах директорів.
За інформацією management-issues.