Як досягнути величі?
Що допомогло голові правління Berkshire Hathaway Уоррену Баффету (Warren Buffett) стати одним з найпотужніших інвесторів у світі? Іноді (хоч ми й заперечуємо це) нам хотілось би вірити, що єдиною причиною такого успіху може бути природній дар, унікальний талант людини. Та й сам Баффет в інтерв'ю Fortune колись казав, що має "природній талант управління капіталом".
Проте, не все так просто. Єдиною причиною, чому людина не може мати природного дару щодо тієї чи іншої посади, є той факт, що такого дару не існує взагалі (вибачай, Уоррен). Ви не народжуєтеся генеральним директором, всесвітньо відомим інвестором чи знаменитим шахістом. Ви можете досягнути будь-якої величі лише завдяки надзвичайній наполегливості і складній праці. І це повинна бути не "будь-яка" праця, а "правильна" праця, складна і вимоглива.
Для прикладу, Баффет був визнаний за його наполегливу роботу над вивченням фінансових характеристик потенційних інвестиційних цілей. Хороша новина — нестача "природного дару" ніяк не вплине на вашу велич та здатність до розвитку. Ви можете розвинути у собі багато навичок. Ви з таким же успіхом можете зробити себе знаменитим. Ваш талант не має до цього ніякого відношення.
Висновок, що інтелект, мотивація та персональні характеристики не мають ніякого зв'язку із природними дарами, був зроблений в результаті дослідження Міхаеля Гова, Яна Девідсона та Джона Слабоди (Michael Howe, Jane Davidson, John Sluboda). "Результати дослідження показують, що успіх та розвиток особистості не є наслідком вроджених талантів", — стверджують дослідники. Майже у кожній сфері діяльності більшість людей спершу швидко навчається, потім їхній прогрес стає повільнішим і зрештою — їхній розвиток взагалі зупиняється. Лише невелика кількість людей здатна слідкувати за своїм розвитком протягом багатьох років і навіть десятиліть. Саме такі особи мають змогу стати знаменитими у своїй сфері діяльності.
Логічне запитання, яке постає у вигляді реакції на попереднє твердження: "Чому одні люди здатні продовжувати розвиток і досягають вершин слави, а інші — зупиняються на півдорозі". Щоб відшукати відповідь на це запитання, слід ознайомитися зі спостереженнями із різних сфер діяльності.
Наполегливу працю ніщо не замінить
Одним із перших висновків дослідження виявився той факт, що наполегливу і, зазвичай, дуже складну працю неможливо замінити нічим іншим. Хотілося б вірити, що, знайшовши своє покликання, ви станете визнаним фахівцем, не доклавши до цього ніяких зусиль. Проте, професіоналізм завжди вимагає досвіду та практики. Практика показує, що навіть найбільш талановиті люди потребують щонайменше десять років наполегливої праці, перш ніж вони досягнуть найвищого класу. Дослідники називають цей принцип "правилом десяти років".
Десять років — це навіть не середній показник — це найменший період, за який ви здатні досягнути надзвичайної продуктивності і стати справжнім спеціалістом. Багато сфер діяльності (наприклад: музика, література і т. п.) зазвичай потребують набагато більшого часу (20 чи навіть 30 років) наполегливої праці, перш ніж людина досягне своєї вершини професіоналізму.
Отже, велич потребує наполегливої праці. Проте, одна лише праця не є достатньою умовою процвітання, адже дуже багато людей працюють багато і важко, але так і не досягають всесвітнього визнання. Значить існують інші елементи успіху.
Свідома праця над складними завданнями призводить до успіху
Найкращі професіонали не просто роблять свою роботу, а виконують її послідовно. Тільки така діяльність може покращити продуктивність працівника. Наприклад, якщо на тренуванні з гольфу ви просто "вистріляєте" відро м'ячів — це не можна назвати "послідовною роботою". Проте, якщо ви поставите перед собою завдання провести 300 ударів таким чином, щоб не менш, як 80% м'ячів упали не далі, ніж за 20 кроків до лунки — це вже буде "послідовна робота", яка в результаті призведе до вашого вдосконалення та розвитку.
Ставте особливі цілі для кожного вашого завдання. Беручись за кожне завдання ви тепер повинні не лише досконало його виконати, але й досягнути власного зростання, стати кращими. Наприклад, написання звіту потребує пошуку інформації, її аналізу та презентації — кожна із цих навичок може бути покращеною. Таким чином може бути удосконалене взагалі будь-яке ваше вміння.
Адаптація до нового типу мислення
Якщо люди прагнуть постійно вдосконалюватися, вони знаходять новий підхід до власної роботи. Дослідження показує, що вони більш прискіпливо ставляться до пошуку інформації і довше зберігають її у своїй пам'яті. Вони намагаються відшукати якомога більше інформації і завжди слідкують за її якістю. Вони намагаються слідкувати за довгостроковими перспективами компанії. Таким чином вони не просто виконують завдання, а намагаються розвинути свої навички, стати кращими.
Свідомий підхід до будь-якого виду діяльності є абсолютно необхідною передумовою її успішності. Наприклад, співак-початківець може ставитися до уроків музики як до способу отримати задоволення. Проте, професійні співаки мають дещо інакший підхід — для них уроки музики — це важка праця, яка вимагає концентрації, фокусування та покращення їхніх навичок. Отже діяльність одна й та сама, а підхід до неї — різний.
Не менш важливою є й оцінка вашої діяльності іншими людьми. Якщо ви не знатимете, чи зуміли досягнути бажаного результату і чи стали більш успішними, то: по-перше, ви перестанете удосконалюватися; по-друге, взагалі перестанете турбуватися про власний розвиток. У деяких компаніях постійна оцінка діяльності кожного працівника входить у корпоративну культуру. Кожен повинен мати змогу отримати таку оцінку.
Навіщо це все потрібно?
Для більшості людей робота й так є настільки виснажливою та складною, що вони не уявляють, як можна заставити себе трудитися ще більше. Ця додаткова праця є настільки складною, а іноді навіть болючою, що більшість навпаки, намагається її уникнути. Проте вона необхідна. Якби відмінної продуктивності було легко досягнути, то вона не була б настільки рідкісною.
Мабуть, не варто очікувати надзвичайної продуктивності та видатних результатів від кожної людини. Щоб досягнути їх — слід витратити надто багато зусиль. І багато працівників готові відмовитися від величі через власну лінь. Проте, хороша новина полягає в тому, що велич дарується не обраним особистостям, які мають вроджений талант. Вона доступна для кожного, хто готовий працювати і жертвувати собою заради неї.
Ярослав Федорак, за матеріалами Fortune Magazine.
|