В Україні проведення тендерних закупівель, відповідно до законодавства, може проводитися у формі відкритих торгів, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій, попередньої кваліфікації учасників або закупівлі в одного учасника. Регламентує умови їх застосування та порядок проведення закон «Про здійснення державних закупівель», а відповідальність за вибір та застосування тієї чи іншої процедури покладається на членів тендерного комітету замовника. Основна роль в тендерній процедурі відведена відкритим торгам.
Прийом пропозицій починається після опублікування в офіційному друкованому виданні оголошення про торги з інформацією про їх замовника, з короткою характеристикою предмета закупівлі, зазначенням місця і терміну видачі тендерної документації, прийому тендерних пропозицій, дати і місця розкриття заявок. Пропозиції подаються заявниками в письмовій формі і в разі необхідності супроводжуються документом про надання тендерного забезпечення. У призначений день проводиться розкриття, розгляд та оцінка пропозицій, які завершуються визначенням переможця відкритих торгів.
Процедура попередньої кваліфікації потрібна, якщо необхідно визначити рівень відповідності учасників торгів кваліфікаційним вимогам. Учасники, які пройшли цю процедуру, беруть участь в торгах, що проводяться за зразком відкритих. Якщо ж визначення будь-яких характеристик закуповуваних товарів, робіт або послуг утруднено або мова йде про наукові дослідження, розробки, дослідно-конструкторські роботи, то проводиться процедура двоступеневих торгів. Першим їх кроком є збір попередніх пропозицій, після розгляду яких і внесення змін до тендерної документації автори заявок запрошуються для участі у другому етапі. Остаточні пропозиції вже містять вказівку ціни, і вже з їх числа і вибирається переможець.
Відсутність конкуренції або ряд інших причин, зазначених у законі, змушують замовників торгів вдаватися до процедури закупівлі в одного учасника, укладення договору з яким слідує відразу після попередніх переговорів. Якщо ж передбачувана вартість закупівлі не перевищує 200 тис. гривень, а відповідний сектор ринку відноситься до числа постійно діючих, можна обмежитися процедурою запиту цінових пропозицій, з яких і вибирається мінімальна.
