Відповідно до норм трудового законодавства України, роботодавець має попередньо отримати дозвіл служби зайнятості (ДСЗ) для того, щоб найняти іноземного працівника. Іншими словами, найняття іноземця на роботу без такого дозволу на працевлаштування підлягає штрафу у розмірі 20 заробітних мінімумів (на сьогодні сума становить приблизно 6400 грн.) та юридичну відповідальність згідно с законом «Про зайнятість населення». На керівника підприємства, яке наймає іноземців без дозволу, можуть також накласти штраф у розмірі до 17 тис. грн.
Порядок отримання дозволу на працевлаштування іноземцем
Порядок видачі регулює Постанова Кабінету Міністрів від 27 травня 2013 року. 18 січня 2017 року Кабмін затвердив декілька суттєвих змін – наприклад, раніше подати заяву на дозвіл можна було «за юридичною адресою підприємства, установи, організації». У версії 2017 року, формулювання спростили та дозволили компаніям подавати документи на дозвіл до територіальної служби зайнятості, тобто за своїм місцезнаходженням. Це ускладнило процес для компаній, у яких фактична та юридична адреси відрізняються. Тому що незрозуміло, як визначити територіальність за умови, що подання заяви за юридичною адресою вже не є обов’язковим.
Проблема з визначенням територіальності в тому, що в українському законодавстві немає чіткого визначення понять «юридична адреса» та «фактична адреса». Незважаючи на це, перерахунок відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП) бере до уваги конкретне місцезнаходження компанії згідно з законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань». У зв’язку з цим, фактичним місцезнаходженням компанії юридично вважається адреса, вказана у Єдиному державному реєстрі – юридична адреса. Тобто, зміна формулювання не впливає не місце подачі заяви на дозвіл працевлаштування іноземного робітника, і компанія з офісом у Львові та юридичною реєстрацією в Ужгороді повинна подавати документи до Ужгородського центру зайнятості.
Якщо брати до уваги, що ФОП не є «підприємством, установою, або організацією» згідно з Постановою Кабміну, виникає питання щодо порядку працевлаштування іноземців ФОПом. Багато приватних підприємців цікавить можливість прийняття іноземного працівника на роботу і подальше отримання дозволу на його працевлаштування. Але закон «Про зайнятість населення», як і Постанова, не включає ФОП у форми ведення господарської діяльності, які мають право на такий дозвіл, тому ФОП не може працевлаштовувати іноземців або осіб без громадянства.
Кому треба отримати дозвіл?
Всі нерезиденти, які планують офіційне працевлаштування на території України, мають спершу отримати даний дозвіл. Виключенням з цього правила є наступні категорії іноземних громадян:
- Іноземці з посвідкою на постійне проживання в України
- Офіційно визнані біженці або громадяни з офіційним дозволом на імміграцію
- Громадяни, які знаходяться під тимчасовим захистом або потребують його
- Робітники іноземного флоту (включаючи авіа), засобів ЗМІ
- Робітники представництв іноземних компаній, які реєструються на роботу в Украйні на підставі службової картки
- Представники професійного спорту, культури и мистецтв, артисти
- Робітники аварійно-рятувальних служб
- Священнослужителі та релігійні діячі, що тимчасово перебувають на території України по запрошенню зареєстрованих релігійних установ та узгодженню з органом, що зареєстрував цю організацію
- Учасники проектів з міжнародної технічної допомоги
- Викладачі державних ВНЗ
- Інші іноземці у випадках, передбачених чинним законодавством та міжнародними угодами України.
Дозвіл потребують усі іноземці, що не підпадають під названі категорії, тому треба перевірити це і розпочати процедуру отримання дозволу до оформлення договору про працевлаштування.
Що таке звітність про наявність вакансій (З-ПН)?
До того, як почати оформлювати дозвіл на працевлаштування іноземця, потенційний роботодавець має подати форму звітності про наявність вакансій (подальше З-ПН) до місцевої служби зайнятості. Це робиться з метою стимулювання працевлаштування українського населення – якщо на оголошену вакансію знайдеться компетентний вітчизняний робітник, найняти іноземця неможна. Подати З-ПН потрібно не пізніше, ніж за 15 днів до подання документів на дозвіл, щоб дати час знайти українського працівника. Процедура наступна: спочатку роботодавець оголошує вакансію, потім подає З-ПН, але не пізніше ніж через 3 дні після оголошення.
Фактично З-ПН – це звіт про попит на робочу силу, у лютому 2017 року до бланку 2017 було внесено ряд суттєвих змін, тому перед заповненням, перевірте, що у вас актуальна його версія. Інші зміни стосуються працевлаштування керівника-іноземця – до середини 2016 року, найняття іноземця на керівну посаду не потребувало подачі З-ПН, але тепер, З-ПН є обов’язковою для всіх посад, як і дозвіл. Також треба пам’ятати, що документи на дозвіл на працевлаштування подають до обласних центрів зайнятості, в той час як З-ПН займаються міські та районні центри.
Назва оголошеної вакансії обов’язково повинна мати код з Національного класифікатора професій та підпадати під сферу діяльності компанії-роботодавця. Іноземний претендент на вакансію також повинен мати офіційно затверджену кваліфікацію та освіту, яких потребує вакансія.
Сума заробітної плати, яку роботодавець вказує у З-ПН, має відповідати реальній зарплаті після працевлаштування. Після отримання дозволу на працевлаштування іноземця від центру зайнятості, роботодавець має укласти трудовий договір з новим робітником, та встановити заробітну платню згідно з сумою, вказаною в З-ПН. Пізніше цю цифру можна буде збільшити чи зменшити залежно від змін в умовах працевлаштування та обсягу роботи.
При заповненні З-ПН, часто виникають проблеми з правдивим відображенням рівня освіти іноземця, якого планують працевлаштувати. Особливо актуальною ця проблема є для іноземців без вищої освіти або тих. Хто втратив документи (наприклад, біженці). Ускладнення в тому, що освіту вказувати обов’язково, і визначений рівень не може бути вище за фактичний. Тому у цих випадках, рекомендовано вказати рівень як «повна загальна середня освіта», що припускає, що іноземець закінчив школу. В пункті нижче, треба вказати «кваліфікований робітник».
Далі заповнюється пункт «спеціальність або галузь знань, професійна кваліфікація». Його теж треба обов’язково заповнити, навіть якщо ваш працівник не має жодної офіційно затвердженої кваліфікації або спеціальності. У цьому разі можуть допомогти сертифікати про проходження професійних курсів, семінарів, або додаткових уроків поза шкільною програмою, на яких працівник міг здобути професійні знання.
Останнім заповнюється пункт про «Додаткові вимоги до працівника» — не треба недооцінювати важливість цієї частини, тому що вона дає реальні можливості сформувати вакансію під конкретного працівника-іноземця, таким чином знизивши риск знайдення відповідного кандидата в Україні. Запишіть деякі унікальні вміння та професійні навички вашого іноземного кандидата – володіння конкретною кількістю мов, арсенал сертифікатів проходження специфічних курсів тощо. Навряд чи знайдеться жоден безробітний українець, який володітиме усіма цими характеристиками. Тому заповнюйте цю частину форми дуже уважно і деталізуйте вакансію якомога більше – за наявності українця, що відповідаю всім вашим вимогам, ви не зможете відмовити йому або їй у працевлаштуванні на користь претендента-іноземця. Ця частина З-ПН допоможе вам створити враження, що іноземний кандидат незамінний, таким чином обґрунтувавши його працевлаштування і створивши підставу для видачі йому дозволу на офіційне працевлаштування у вашій компанії.
Зазвичай коли подається форма З-ПН, більшість розуміє, що це – суто формальність і ніякої реальної вакансії не існує. Але багато роботодавців зіткнуться з необхідністю приймати охочих зайняти вакансію, тому що офіційно вона вважається відкритою. Тим шукачам роботи, що приходитимуть від центру зайнятості, рекомендуємо підписувати їх направлення поміткою про зайняття вакансії.
Доказ необхідності
Для того, щоб офіційно найняти іноземця, українському роботодавцю необхідно перш за все привести доказі доцільності цього рішення. До початку 2015 року, юридичними підставами для прийняття іноземного працівника були наступні умови:
- Іноземний громадянин заснував (або виступив співзасновником) компанії в Україні та приймався до неї як керівник
- Іноземець планував працювати у сфері творчості або бізнесу, пов’язаними з його власним твором, таким чином захищаючи свої авторські права.
У січні 2015 року правила стосовно доведення доцільності дещо змінилися. Підстава найняття на керівну посаду засновника або співзасновника залишилась, а підстава авторських прав була поширена на майбутні твори, що плануються.
Певними перевагами у наданні дозволу на працевлаштування мають іноземці, які планують працювати у сфері інформаційних технологій, тому що ця галузь активно розвивається в Україні, тому спеціалісти завжди у попиті. У цій сфері, найбільші шанси отримати офіційний дозвіл мають розробники програмного забезпечення, обчислювальних систем, програмісти, та спеціалісти технічних кваліфікацій (наприклад, веб-дизайн, тестування продуктів ІТ, тощо).
Україні завжди потрібні спеціалісти світового класу, тому випускники кращих ВНЗ світу також мають більші шанси на отримання дозволу на офіційну роботу в Україні. Перевірити рейтинг свого ВНЗ можна згідно з класифікацією одного з чотирьох світових рейтингів:
- Times Higher Education
- Academic Ranking of World Universities by the Center of World-Class Universities at Shanghai Jiao Tong University
- QS World University Rankings by Faculty
- Webometrics Ranking of World Universities.
Для тих, хто навчався в одному з 100 кращих університетів світу згідно з одним з цих рейтингів, двері працевлаштування в Україні завжди відкриті.
Процедура отримання дозволу
Для того, щоб претендувати на дозвіл, треба попередньо зібрати наступний пакет документів:
- Правильно заповнена заява, в якій надаються всі особисті дані іноземного кандидата.
- Перекладена і нотаріально засвідчена копія документу про освіту іноземного громадянина, у якій кваліфікація точно співпадає з вимогами вакансії.
- Перекладена та нотаріально засвідчена копія документу, що засвідчує особу іноземця (паспорт). Треба переконатися, що всі дати в’їзду в Україну чітко ідентифікуються на копіях, тому що це – підстава для засвідчення перебування іноземця на території України під час отримання дозволу.
- Кольорове фото (3,5 х 4,5 см, 2 шт).
- Медична довідка про відсутність інфекційних захворювань, гепатиту В та С, туберкульозу тощо. Також потребується довідка про відсутність шкідливої залежності, тобто наркоманії або токсикоманії. Хоча довідки, видані іноземцю у його\її рідній країні, теж мають юридичну силу, таку довідку все ж рекомендовано отримувати в Україні. Через різницю у формах та стандартах оформлення, немає жодних гарантій, що іноземну довідку прийме ДСЗ, навіть переведену та нотаріально засвідчену за всіма правилами.
- Офіційно засвідчене повідомлення від роботодавця про те, що майбутня робота іноземця не має на увазі роботу з державними таємницями та не потребує обов’язкового українського громадянства.
- Довідка про відсутність судимості та документи, які засвідчують перебування іноземця на території України та відсутність відкритих кримінальних проваджень щодо нього\неї. Таку довідку зазвичай оформлюють протягом місяця, але сплата збору за терміновість може скоротити цей термін до 5 днів.
- Перекладена та нотаріально засвідчена довідка про несудимість іноземця на батьківщині (потребується для тих, хто перебуває за кордоном на момент подання заяви на дозвіл).
- У разі, якщо іноземний кандидат на працевлаштування не може подавати документи особисто до відповідних органів влади в України, треба оформити довіреність для його\її представника.
Залежно від типу роботи та вакансії, на яку претендує іноземець, можуть потребуватися додаткові документи, наприклад:
- У разі, якщо іноземець буде перебувати на території України та працювати на українське підприємство згідно з договором його іноземного роботодавця з українським, треба додати копію цього контракту.
- Ті ж умови стосуються переведення іноземця на строкову роботу в Україні
- Доказ авторських прав на твори іноземця, якщо його\її робота в Україні пов’язана з цим
- Установчі документи засновника або співзасновника компанії – потрібні для доказу права на дозвіл на зайняття керівної посади іноземцем.
Треба пам’ятати, що всі документи іноземною мовою, отримані за кордоном, треба перекласти та нотаріально засвідчити (легалізувати) для того, щоб вони мали юридичну силу та були визнані органами влади України.
Інші умови та деталі
Після подачі пакету документів, треба зачекати тиждень – протягом цього терміну, обов’язково виноситься позитивне чи негативне рішення щодо дозволу. Протягом двох днів після видачи дозволу та отримання інформації про сплату державного збору, роботодавцю надсилається офіційне рішення поштою. Офіційний збір складає 4 заробітних мінімуми або 6400 грн. Не треба затримувати сплату збору більш ніж на 10 днів після прийняття рішення – через 10 днів рішення буде скасовано, та всю процедуру треба буде проходити наново.
Не можна переводити кошти за дозвіл з особистого рахунку або зараховувати їх готівкою – збір буде зараховано тільки якщо він поступить з рахунку компанії. Також треба розібратися, чому сума складає 6400 грн. – адже 4 заробітних мінімуми станом на 2017 рік становлять 12800 грн. Тим не менш, сума для сплати збору зафіксована на рівні 1600 грн., тому за дозвіл треба сплатити лише 6400 грн.
Термін дії дозволу зазвичай встановлюється на рік (у рідких випадках – на 6 місяців), але його можна подовжувати стільки разів, скільки цього потребує контракт з іноземцем.
Не треба зупиняться на отриманні офіційного дозволу, тому що після його оформлення, ще треба завершити офіційне працевлаштування іноземця на підставі цього документа. Таким чином, трудові відносини оформлюються як трудовий договір – з 2017 року, обласний центр зайнятості надає лише 90 днів на його укладення. Після офіційного підписання договору, його копію треба подати до органу, який видав дозвіл – невиконання цих умов у встановлені строки може бути підставою для анулювання дозволю, що змусить роботодавця проходити весь процес наново.
Укладення договору у конкретний день не передбачає початку виконання іноземцем своїх робочих зобов’язань у цей день – роботодавець та новий робітник можуть узгодити іншу дату початку роботи, яку треба зазначити у договорі. Але невихід робітника на працю у встановлений термін є поважною підставою для повідомлення відповідних органів влади про відсутність працівника на робочому місці. Таку заяву треба подати до місцевого центру зайнятості не пізніше, ніж через 5 днів після фактичного прострочення початку роботи. Також важливо повідомити державну Міграційну службу про відсутність іноземного працівника на робочому місці – в іншому разі, роботодавець ризикує буди оштрафованим на 1700-3400 грн. Дуже важливо подати відповідні документи до органів влади, тому що факт відсутності іноземця на робочому місці та невиконання умов дозволу на працевлаштування буде викрито при першому ж перетині кордону цим іноземцем.
Після отримання дозволу на роботу іноземця в Україні, його копію треба подати до Міграційної служби для отримання візи типу Д – тільки на підставі цього типу візи, іноземець може претендувати на отримання посвідки на тимчасове проживання на термін офіційного працевлаштування. Цей документ потрібен навіть громадянам країн, з якими Україна має договір про безвізовий режим, тому що працевлаштування на постійній основі передбачає знаходження на території України більш ніж 90 днів.
Оригінал дозволу потрібен зберігати в себе роботодавець, тому що для подачі документів до консульства для отримання візи не потрібен оригінал, іноземцю достатньо копії дозволу для оформлення всіх відповідних документів.
Продовження дозволу
Займатися продовженням дозволу на працевлаштування потрібно за 40-20 днів до його закінчення, раніше або пізніше продовження не розглядається. Для отримання продовження, пакет документів коротший, ніж для оформлення дозволу вперше – треба подати лише заяву, фотографії іноземця, та свіжу довідку про несудимість. Всі додаткові документи не треба подавати повторно тільки у разі, якщо вони залишились незмінними. Якщо зміни за минулий рік все ж відбулись, треба додати копії всіх змінених документів.
Отримати продовження дозволу можна безкоштовно, але якщо ви не встигнете подати всі документи на продовження у встановлені державою строки, треба буде проходити весь процес отримання дозволу спочатку і знову сплачувати тариф за оформлення дозволу вперше.
Як ви мабуть переконались з цієї статті, отримання дозволу на працевлаштування іноземця – досить складний та довгий процес, у якому треба брати до уваги всі дрібні деталі та особливості для досягнення успіху. Для успішного завершення процесу, ви повинні чітко знати всі строки подачі документів, оформлювати всі довідки та заяви досконало, та враховувати велику кількість технічних нюансів. Тому підвищити свої шанси на успішне отримання дозволу можна, уклавши договір з професійними юристами, які допоможуть на всіх етапах оформлення та уникнуть прикрих ситуацій з відмовами у видачі дозволу.
Якщо ви зацікавлені в даному типі послуг, зверніться за професійною юридичною допомогою та інформацією до юристів адвокатського об’єднання «Бачинський, Коломієць і партнери». Отримати безкоштовну кваліфіковану консультацію можна за номером (096) 002 01 00.
