Реферат у старшій школі вважається чимось на кшталт методу покарання. Подібні роботи учням задають задля відпрацювання пропусків, забутих домашніх завдань тощо. І це ще не враховуючи реальних доповідей, які потрібно робити перед усім класом! Завантаження готових робіт з Інтернету частенько не зараховується. Вихід один – удосконалити механізм написання. Ось універсальні поради, які вам допоможуть.
Не ігноруйте методички
Або аналогічну літературу. Наразі існують цілі добірки методичних рекомендацій для школярів із написання:
- творів;
- рефератів;
- рецензій;
- переказів, тощо.
Відшукати посібники неважно – вони завжди є у книгарнях. Як варіант – на освітніх порталах, таких як Shkolyar.
І якщо твір чи переказ ви ще пишете щільним текстом, то реферат – це вже одна з ваших перших наукових робіт. І до неї вже висуваються певні вимоги – стосовно оформлення титульного листа, структури розділів, посилань. І тут треба чітко слідувати правилам. Навіть якщо на ці важливі дрібниці закриють очі у школі, їх вимагатимуть від вас далі, у виші.
Починайте зі списку літератури
Приділіть цьому увагу, навіть незважаючи на порівняно «куций» перелік необхідних джерел. Так, за вимогами Міносвіти, реферат має містити посилання на 4-12 джерел (друкованих або електронних). У тій же дипломній роботі вишу їх має бути близько 30! Багато чи мало – а номери виносок по усьому тексту вам таки доведеться розміщувати. Є сенс одразу визначитися з номерами джерел. Маленький лайфхак: пишіть чернетку списку одразу в бібліотеці, коли проглядаєте необхідні книги. Назви електронних публікацій також виписуйте, аби розташувати за алфавітом
Збір інформації: станьте «Плюшкіним»
На відміну від персонажа Миколи Гоголя, ми будемо колекціонувати не купи непотребу, а необхідні джерела. Те, що можна взяти на руки, – беріть. Те, що не можна, – копіюйте або конспектуйте. З електронними виданнями взагалі просто: вантажте на комп’ютер, тільки-но побачите щось корисне. До речі, старайтеся не зловживати Інтернетом. Все-таки серед ваших викладачів є люди старої формації, що цінують передусім друковане слово.
Про шкоду «передирання» текстів
Інколи є велика спокуса зробити саме так, аби звільнити собі кілька годин часу. Тим паче, що на тематичних сайтах є купа готових рефератів на різні теми. Один мій знайомий так потрапив у ситуацію: у день здачі скачав реферат з Інтернету, а потім довго вислуховував нотації вчительки з літератури. Бо в нього був текст про футболіста Андрія Шевченка, а треба було, ясна річ, про Тараса Григоровича. Тож будьте уважними та розбирайтеся у класиках. Гарних вам оцінок!
