Трудовим законодавством України передбачено два варіанти звільнення з ініціативи працівника:
- за угодою сторін, в якій ініціатором виступає саме працівник (ч.1 ст.36 КЗпП);
- за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);
Cьогодні розглянемо варіант звільнення за власним бажанням та разом з фахівцями бухгалтерскої програми SMARTFIN.UA поговоримо про те, які документи підготувати та на які виплати розраховувати при звільненні.
Звільнення за власним бажанням: як діяти
Відповідно до статей 38 та 39 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір (укладений на невизначений термін або строковий) в будь-який момент часу та звільнитися за власним бажанням.
Обов’язковою умовою для оформлення такого звільнення стає подання роботодавцю заяви-попередження не пізніше ніж за два тижні до запланованого останнього робочого дня. Період з моменту подання заяви про звільнення до останнього робочого дня в просторіччі називається відпрацюванням.
Крім того, законодавством передбачено ряд поважних причин, через які працівник може звільнитись за власним бажанням без двотижневого відпрацювання (ч.1 ст. 38 КЗпП).
До поважних причин належать наступні події:
- якщо працівник змінив місце проживання і не в змозі продовжувати свою робочу діяльність через віддаленість від місця роботи, відсутність транспорту тощо;
- якщо дружину або чоловіка переводять на роботу в іншу місцевість;
- якщо працівник вступив до навчального закладу на денну форму навчання;
- якщо стан здоров’я не дозволяє працівнику проживати у певній місцевості;
- через вагітність (незалежно від терміну та стану здоров’я майбутньої матері);
- для догляду за дитиною до 14 років або дитиною-інвалідом;
- для догляду за хворим членом сім’ї або особою, якій встановлена інвалідність I групи;
- через досягнення працівником пенсійного віку;
- через прийом на іншу роботу за результатами конкурсу;
- через іншу причину, яку роботодавець вважатиме поважною.
Відповідно до ч.1 ст. 39 КЗпП, є ряд додаткових випадків, коли працівник може достроково розірвати строковий трудовий договір без відпрацювання:
- через хворобу чи інвалідність, які унеможливлюють виконання роботи за договором;
- через порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного або трудового законодавства;
Підтверджуємо поважну причину для звільнення документально
Всі підстави, через які працівник бажає звільнитися без двотижневого відпрацювання необхідно обов’язково підтвердити, надавши ті чи інші документи. В залежності від причини працівник повинен підготувати:
- довідку про реєстрацію за новим місцем проживання;
- довідку про переведення чоловіка або дружини на нове місце роботи;
- довідку про вступ до навчального закладу;
- медичний висновок про неможливість продовжувати проживати і працювати у конкретній місцевості;
- довідку про вагітність із медичної установи, в якій працівниця стоїть на обліку;
- свідоцтво про народження неповнолітньої дитини або посвідчення чи медичний висновок про статус дитини-інваліда;
- медичний висновок про стан члена родини, який потребує догляду;
- посвідчення особи з інвалідністю, яка потребує догляду;
- документи, що засвідчують право працівника на пенсію;
- рішення конкурсної комісії або довідка від роботодавця, до якого працівника прийнято на роботу.
Особливості процедури звільнення за власним бажанням
- ініціатива звільнення завжди належить працівникові;
- звільнитись можна лише надавши роботодавцю письмову заяву і “відпрацювавши” не менше двох тижнів;
- в менший строк можна звільнитися лише при наявності поважної причини, яку можна підтвердити документально.
Виплати працівнику при звільненні за власним бажанням
В останній робочий день працівнику покладені такі виплати:
- повний обсяг заробітної плати за фактично відпрацьований час, в тому числі день звільнення;
- компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, якщо такі є;
- вихідна допомога (покладена лише у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП).
