Елеватори відіграють дуже важливу роль в економіці України, це той стратегічний ресурс, який впливає на всю аграрну галузь країни. Наразі налічується близько 1200 зернохранилищ із загальною потужністю більше 33 млн тонн. Але варто зауважити, що внаслідок російської агресії Україна втратила щонайменше 15% елеваторів загальним обсягом більше 9 млн тонн. Тобто відновлення і побудова нових сучасних зерносховищ тепер стоїть на одному із перших місць серед пріоритетів економічного розвитку країни. До речі, дуже зручну мапу елеваторів України https://map.uub.com.ua/ розробила Українська Універсальна Біржа. На ній, завдяки фільтрам за такими параметрами, як область, власник, залізничне чи автомобільне відвантаження, обсяг зберігання, можна знайти потрібний вам об’єкт.
Сучасні елеватори являють собою не просто великі силосні корпуси, куди завантажують зерно. Це ціла система, де забезпечується не лише зберігання зерна, але й розподіл його за розміром, очищення, сушіння тощо. Крім того, велике значення для повноцінної роботи має автоматизація сховищ. За останніми даними, близько 46% елеваторів досі не оснащені необхідним устаткуванням, яке б спрощувало і прискорювало технологічні процеси на підприємстві. Отже, тут є ще один великий шмат роботи для власників зернохранилищ.
Українські елеватори приймають наступні зернові культури:
- пшениця;
- ячмінь;
- кукурудза;
- ріпак;
- соя;
- соняшник.
Типи елеваторів
Заготівельні (або хлібоприймальні) елеватори. На ці елеватори зерно потрапляє у першу чергу. Тут його знезаражують (робиться захист від шкідників), очищують від різноманітних домішок і, головне, видаляють зайву вологу — сушіння відбувається зазвичай до рівня 14% вологості. Зберігатися зерно у цих зерносховищах може, але нетривалий час.
Базисні елеватори. Це свого роду сортувальна станція, куди приймаються великі партії вже обробленого зерна зазвичай із заготівельних елеваторів. Хоча тут можна також очищувати і просушувати, основна функція базисного елеватора — розподілення необхідного обсягу зерна по відповідному регіону. Задля цього їх намагаються розміщувати у зручному з точки зору транспортування місці.
Фондові елеватори. Це зерносховища для зберігання національних зернових резервів, які повністю контролюються державою. Акцент робиться на якість зерна, яка має відповідати певним характеристикам. Строк зберігання складає 3-4 роки.
Перевальні елеватори. Сюди поступає зерно з навколишніх агропідприємств, після чого розподіляється по інших маршрутах.
Виробничі елеватори. Щоб забезпечити безперебійне постачання якісної сировини і злагоджений процес переробки зерна, великі виробники борошна, круп або комбікорму як правило розміщують на своїй території елеватори. Як мінімум тримісячний запас дає змогу тримати виробничі процеси в тонусі, не зважаючи на можливі збої в ланцюгах поставок.
Портові елеватори. Як свідчить назва, такі елеватори є фактично неодмінним атрибутом портів, таких як Одеса чи Миколаїв, і є одними з найбільших. Зерно на них привозять переважно з перевальних елеваторів для подальшого відвантаження його на танкери і судна. Такі зерносховища також передбачають довготривале зберігання зерна.
Персональний помічник для тих, хто працює на аграрному ринку
Як можна дізнатися ціни на зернові? Як купити або продати аграрну продукцію? Що почитати в якості аналітики? Де можна отримати інформацію про логістику, карту елеваторів?
На всі ці питання ви легко знайдете відповідь завдяки чат-боту AgroMarketUUB, який також розробила Українська Універсальна Біржа.
Серед функцій чат-боту:
- створення заявок на купівлю/продаж різноманітної аграрної продукції;
- отримання зустрічних пропозицій стосовно своїх заявок;
- підписка на будь-яку агрокультуру з вибором регіону;
- аналіз цін у реальному часі;
- простий пошук потенційних контрагентів.
