Методологія Waterfall — послідовний процес розробки етапів проекту, до яких відносять аналіз, проектування, розробку, тестування. Він передбачає повне завершення попередньої фази перед початком наступної. Завдяки тому, що більшість досліджень проводиться заздалегідь, можна точно оцінити витрати часу, необхідного для виконання кожної вимоги. Тому дата завершення роботи над програмним забезпеченням більш передбачувана. Порівнюючи Agile vs Waterfall, варто відзначити, що у процесі роботи легше змінити параметри першої з зазначених методологій. Обговорення недоліків та переваг моделей дозволить вибрати ту, яка найкраще відповідатиме потребам проекту.
Переваги методології Waterfall
Ось чому варто використовувати зазначену модель:
- Послідовний процес розробки. Складається з різних етапів, кожен з яких має окреслену мету й призводить до визначеного результату. Початковий етап передбачає аналіз вимог проекту. Далі — проектування, тестування, впровадження, перевірка результату. Вимоги залишаються незмінними протягом розробки.
- Контроль над проектом. Інформація легко передається між членами команди, які працюють над ПЗ. Служби технічного обслуговування чи підтримки за потреби продовжують роботу з того місця, на якому зупинилися попередники.
- Простота управління проектом. Завдяки чіткій структурі та заздалегідь визначеним цілям і результатам кожного етапу розробки, можна відстежувати перебіг роботи, виявляти помилки, усувати затримки.
- Якість продукту. Waterfall методологія використовує лінійний підхід, тому вона стабільна за суттю. У процесі роботи відсутні відхилення від початкового плану. Керівники проекту передбачають та усувають проблеми під час виконання. Це дозволяє досягти високої якості кінцевого продукту.
Прикладами успішних проектів, створених за методологією Waterfall, є CRM, HRMS, POS, програми для підрозділів оборонних структур.
Недоліки методології Waterfall
Щоб об’єктивно оцінити можливості, варто звернути увагу на:
- Відсутність гнучкості. Модель Waterfall — це лінійний послідовний процес проектування. Розробнику потрібно завершити один етап, щоб перейти до наступного. Структурованість не передбачає відхилень. Тому внесення змін на пізньому етапі вимагає повернення до попередніх, що вимагає витрат часу.
- Ризики та затримки. У процесі роботи над складним проектом важливо оперативно вносити зміни та обмірковувати те, що було досягнуто на даний момент. Оскільки, щоб повернутися назад і внести зміни, необхідно завершити етап. В результаті можливі затримки і збитки.
- Проблеми зі змінами вимог. Методологія Waterfall ускладнює виконання проектів, де часто змінюються вимоги. Якщо члени команди звикли працювати в ітераційному гнучкому середовищі, їм буде важко адаптуватися до зазначеної моделі. Методологія Waterfall не допускає тестування, доки проект не досягне кінцевої стадії процесу розробки.
Серед прикладів невдалих сценаріїв — проекти, які необхідно створювати з нуля. Розробники віддають перевагу іншим ресурсам.
Порівняння з методологіями Agile, Scrum
У порівнянні з Waterfall, Scrum передбачає ітераційну розробку, побудову проекту на основі стандартів, постійний зворотний зв’язок між членами команди, використання міжфункціональних команд. Методологія Agile схожа на Scrum: дає можливість проводити поетапне тестування, організувати тісну співпрацю.
Висновки
Waterfall підходить для розробки програмного забезпечення, де кінцевий результат чітко окреслено перед початком роботи. Методологію варто вибирати для проектів зі значною передбачуваністю.
