Гейміфікація та ігрове навчання: у чому різниця та як використовувати?

Автор: Антоніна Панченко
Джерело: ПроHR

Якщо ви колись замислювалися про додавання елементів ігрового процесу до навчання та корпоративної освіти, то, напевно, стикалися з двома концепціями: гейміфікація та ігрове навчання (game-based learning). На перший погляд, ці два терміни можуть здатися взаємозамінними, але це не так.

Що таке ігрове навчання?

Ігрове навчання передбачає цілеспрямоване створення ігор для досягнення навчальних цілей. Ядром ігрового навчання є навчання через ігри. Не з іграми, не за допомогою ігор, а через ігри. Такий тип навчання повністю інтегрує механіку гри та зміст, який мають опанувати учасники.

Чому це працює?

Чи пам’ятаєте, як ви гралися в дитинстві, коли ви забували про все на світі, бо потрібно було виконати місію, знайти скарб чи придумати несподіваний хід, щоб виграти? Ви, мабуть, навіть не здогадувалися, що за допомогою цих ігор розвивалися ваше мислення, навички та здібності — легко, без зусиль та із задоволенням.

Люди люблять грати не тільки в дитинстві, і цим користуються спеціалісти з навчання дорослих.

І не дозволяйте формату обманути вас — такі ігри не є простими, тому прогрес учасників безпосередньо пов’язаний із розумінням теми, яку вони опановують.

До того ж, просто грати — недостатньо. Щоб після гри відбулися зміни у поведінці учасників, дорослим людям потрібні інсайти та рефлексія. Саме аналіз того, що відбувалося під час гри, усвідомлення ефективних та неефективних поведінкових патернів забезпечать імпульс до впровадження удосконаленої поведінки в реальному житті.

Важливість ролі тренера у цьому процесі складно перебільшити. Вправно керуючи процесом та застосовуючи особливі техніки, він/вона допомагає учасникам відкрити для себе нові можливості та провести паралелі між ігровою та життєвою реальностями.

Які переваги ігрового навчання?

Мотивація: не буде перебільшенням твердження, що вмотивованість учнів — це вже половина успіху навчання. Ігри природно приваблюють і мотивують учасників, адже в грі є чітка ціль, до якої ми прагнемо прийти.

Критичне мислення та прийняття рішень: це дві навички, які особливо добре відпрацьовуються під час ігрового навчання. Приймати рішення потрібно дуже швидко, а мислити треба і логічно, і креативно.

Командна робота: цей тип навчання допомагає команді навчитися працювати разом, зрозуміти сильні сторони один одного та почати більше довіряти один одному.

Запам’ятовування: ігрове навчання дуже позитивно впливає на рівень запам’ятовування та так звану швидкість пригадування — те, як швидко учасники пригадують вивчену інформацію вже в роботі.

Відсутність страху: під час ігрового навчання учасники можуть практикувати застосування нових навичок та знань у безпечному середовищі. Вони можуть робити помилки, експериментувати, зазнати невдачі і пробувати знову. Їхні дії та рішення не мають жодних наслідків для реального бізнесу. Потім, за допомогою зворотного зв’язку та ретельного опитування з тренером, вони можуть перенести отриманий досвід у своє повсякденне життя.

Залучення: оскільки навчання є одночасно веселим і складним, учасники залишаються залученими довше. Це дозволяє розглядати складніші концепції та опрацьовувати більшу кількість інформації.

Прикладом ігрового навчання є ігрові симуляції, які можуть проводитися як аудиторно, так і віртуально.

Запорукою успіху та секретною формулою такої симуляції є поєднання яскравої сюжетної лінії, логічної ігрової механіки та актуального для учасників розвиваючого контенту.

Ігрові тренінги важко створювати

Звичайно, ігрове навчання також має недолік. Скласти пам’ятну, захопливу історію, підібрати необхідні змістові модулі та пов’язати їх з розвиваючими елементами не так вже і легко. Тому для розвитку такого навчання потрібні час і відповідні знання. Наприклад, на створення симуляції «Місія на Марс» команда DEVELOR витратила близько 500 людино-годин за рік.

Саме тому створення власних корпоративних програм ігрового навчання не є поширеною практикою. Набагато простіше скористатися рішеннями, які вже є на ринку, та адаптувати програму до потреб бізнесу.

Що таке гейміфікація?

Гейміфікація — це процес додавання ігрових елементів або механіки гри до навчального процесу.

Головна ідея гейміфікації полягає в тому, що учні найкраще навчаються, коли їм ще й весело. А ще краще, коли у них є цілі й можливість отримати визнання та винагороди за досягнення цих цілей. Це дозволяє зробити процес навчання цікавішим та захопливішим, що своєю чергою сприяє кращому залученню учасників.

Чому це працює?

Тут знову згадайте, як ви почувалися в школі, коли набрали бонусні бали за те, що ви першим виконали домашнє завдання з математики; прочитали найбільше книг влітку чи зібрали найбільше сміття у дворі? Ви були горді та задоволені собою, чи не так? Ви не грали в гру, але певні ігрові елементи, як-от набрані очки чи турнірна таблиця, ймовірно, посилювали вашу мотивацію до виконання завдання.

Гейміфікація спирається на наше природне прагнення до конкуренції. Елементи гейміфікації випливають із природної потреби людини конкурувати та досягати успіху. Вони допомагають активізувати людину і залучають її. Це також спонукає учасників працювати більше — вони хочуть обіграти того, хто має найвищий бал, просунутися вгору рейтингу або отримати ще одну винагороду. Винагорода навіть не повинна бути матеріальною, важливий психологічний аспект перемоги та «власної кращості».

Приклади гейміфікації включають:

• Розподіл учнів на групи, які змагатимуться при виконанні завдань;
• Можливість заробляти бали за завдання, а потім отримувати за ці бали винагороди;
• Тематичні робочі аркуші чи інші матеріали, що використовуються в навчання;
• Значки, які показують завершення роботи або опановування навичками;
• Кидання кубика для визначення порядку відповідей чи розподілення завдань.

Як і у всьому, гейміфікація не є панацеєю. Не для всіх навчальних програм її доцільно використовувати. Гейміфікація найкраще підходить для вмісту, який легко запам’ятовується або не вимагає серйозних змін у поведінці співробітників. Зміст навчання повинен бути простим і зрозумілим, в ідеалі має подаватися невеличкими порціями. Якщо працівникам потрібно багато часу для завершення, рівень їх участі знижується, а ефективність елемента гейміфікації падає.

Та з іншого боку, гейміфікація може бути успішно застосована і для проведення багатомодульних програм. У такому випадку вона може виступити «клеєм» для різнопланових елементів, таких як онлайн та офлайн навчальні сесії, асинхронні мікромодулі (самостійне навчання на базі онлайн-платформи). Однозначно, гейміфікований процес допоможе підтримувати залученість серед учасників протягом довшого періоду.

Головна перевага гейміфікації полягає в тому, що елементи гри досить легко інкорпорувати в навчальну програму, адже вони не змінюють вміст навчання, а лише доповнюють його. Гейміфікацію можна застосовувати як для синхронного навчання (коли учасники навчаються всі разом), так і для асинхронного (тобто тоді коли вони проходять певні модулі самостійно у зручний час.)

Отже, якщо перед вами стоїть завдання реалізувати внутрішній корпоративний курс певного напрямку з визначеною цільовою аудиторією — гейміфікація стане вашим надійним помічником.

Як вибрати між гейміфікацією та ігровим навчанням?

Рішення має ґрунтуватися на цілях та потребах вашої організації. Для більшості компаній, з якими працюємо, ми використовуємо обидва елементи, але для різних цілей. Реалізація тієї чи іншої стратегії без ретельного обдумування може призвести до того, що співробітники не розумітимуть, чого від них вимагають, не почуватимуться вмотивованими та зацікавленими в навчанні. Однак, якщо ви зробите все правильно, можна очікувати більшої віддачі від учасників і кращих результатів навчання загалом. Від цього виграють усі.

Ілюстрація: fireflies.ai

Про автора:

Антоніна Панченко, бізнес-тренерка та консультантка DEVELOR UKRAINE, розробниця навчальних продуктів Develor International.