Всім відомо, що низькоефективні співробітники — одна із найбільших проблем і, водночас, найпотужніших викликів для менеджерів. Чому ж при цьому більшість менеджерів стверджують, що вони радше продовжуватимуть працювати зі слабкими, але знайомими працівниками, ніж найматимуть хоч і сильних, але нових?
Опитування, в якому взяло участь близько 200 американських рекрутингових менеджерів, проведене консалтинговою компанією Caliper, виявило, що більшість із них не виявляють особливого захоплення ідеєю найму нових співробітників і віддають перевагу принципу "краще гірше, але своє, ніж краще, але чуже".
Сім із 10-ти респондентів стверджують, що вони намагатимуться утримати наявних співробітників, працюючи над підвищенням їхньої ефективності замість того, щоб звернутися до ринку у пошуках нових спеціалістів.
Лише менше, ніж третина опитаних визнали, що для них складніше керувати наявними низькоефективними колегами, ніж найняти нових.
"Зважаючи на складні економічні обставини, люди виявляються основною конкурентною перевагою компаній, — стверджує Герб Грінберг (Herb Greenberg), засновник та генеральний директор Caliper. — Кожен новий працівник надає компанії виняткові можливості, які роботодавцеві не хотілося б марно втрачати. Саме тому сьогодні компаніям доводиться подвоїти зусилля на відбір персоналу для того, щоб уникнути хибних рішень".
Таку обережність та навіть небажання вливати у компанію "нову кров", вочевидь, можна пояснити саме страхом помилки. Адже штат завжди легше розширити, ніж скоротити. Ця тенденція ще більше посилюється висновками більш раннього дослідження, проведеного рекрутинговою компанією The Recruiting Roundtable. За його даними, помилки під час процесу найму персоналу коштували американським компаніям мільйонів доларів за рахунок зниження результативності, підвищення показників плинності та зниження мотивації серед співробітників. Як наслідок — менеджери швидко розчаровуються у нових співробітниках та самому процесі найму. Вони більше не вірять, що "нова кров" здатна вдихнути життя у їхні компанії.