Страх веде до ненависті, а не до наполегливої роботи

У той час, як щоденно під скорочення потрапляють тисячі співробітників різних компаній по всьому світі, абсолютно природньо відчувати себе "дещо незахищеним". І хоча зрозумілим є прагнення компаній всіма правдами і неправдами скоротити витрати, менеджерам необхідно дуже уважно стежтити, щоб мотивація талановитих співробітників та розвиток кар'єри не "випали" із їхнього списку пріоритетів.

Дослідження, проведене консалтинговою компанією Personnel Decisions International (PDI), виявило драматичні зміни у переліку пріоритетів менеджменту, які відбуваються під тиском сучасної економічної кризи.

Фінансовий тиск призводить до того, що керівництво компанії зосереджує всю свою увагу на скороченні витрат. У той час як управління талантами, яке ще у 2006-му році належало до одного з найбільших пріоритетів компаній, сьогодні опинилося наприкінці списку.

Опитування керівників 500 компаній, проведене у грудні 2008 — січні 2009 р., виявило, що лише 5% респондентів переймаються сьогодні "управлінням ключовими талантами для швидкої адаптації до змін".

Організаціям, як ніколи, слід сьогодні задатися питанням: "Чи хочемо ми продовжувати займатися бізнесом після того, як закінчиться економічна криза?", — говорить Саймон Келлоу (Simon Callow), керуючий партнер PDI UK. Якщо відповідь на це запитання заперечна — можна нехтувати персоналом і продовжувати займатися скороченням витрат.

Цікаві дані можна знайти також і в дослідженні, проведеному рекрутинговою компанією Robert Half International, яка ідентифікувала 30 найбільш розповсюджених помилок менеджерів у непевній економічній ситуації. Ось лише деякі з них:

Менеджери думають, що їхні підлеглі "не витримають гіркої правди"

Керівники схиляються до того, щоб приховувати "гірку правду" від підлеглих і намагатися зробити вигляд, наче все у компанії йде добре, тоді як насправді це зовсім не так. Під час кризи, як ніколи раніше, менеджерам слід навчитися ставитися до кожного свого підлеглого як до партнера в бізнесі. Бути чесними та відкритими зі своїм персоналом. Якщо через кризу справи у компанії йдуть не так добре, як хотілося б — пояснювати це підлеглим. Не виключено, що саме вони стануть тим рушієм, який "витягне" вашу компанію з "кризової трясовини".

Керівники ставляться до людей, як до сміття, наголошуючи при цьому, що вже сам факт їхньої працевлаштованості — це щастя!

У сучасній економічній обстановці деякі співробітники справді почуваються щасливо, маючи стабільну посаду. Але це зовсім не означає, що менеджери повинні ігнорувати прагнення підлеглих до визнання, схвалення їхніх дій та кар'єрного зростання. Інакше у перший же день після закінчення кризи менеджери ризикують залишитися без підлеглих.

Менеджери середньої ланки намагаються звинуватити тих, хто стоїть вище

Багатьом менеджерам середньої ланки сьогодні доводиться частенько повідомляти своїм підлеглим "сумні новини". І, роблячи це, вони звинувачують у першу чергу топ-менеджмент компанії. Мовляв "ми не могли нічого зробити! Це рішення генерального (фінансового, маркетингового і т. п.) директора компанії".

Насправді, у ситуації, яка склалася, немає винних і водночас — винні всі. Потрібно фокусуватися не на тому, кого зробити винним, а на тому, як виправити ситуацію та знову вивести компанію на курс стабільного зростання.

Менеджери не прислухаються до порад підлеглих

В умовах кризи "додаткова" голова ніколи не буває "зайвою". Менеджери вже втомилися знаходити шляхів виходу з кризи. А от у їхніх підлеглих можуть народжуватися геніальні за своєю простотою ідеї. Потрібно тільки навчитися помічати їх.

Керівники вимагають від своїх співробітників неможливого

Звісно, під час кризи кожен повинен докладати додаткових зусиль для того, щоб врятувати компанію. Але якщо вимагати від людей неможливого — вони, замість того, щоб працювати більше, взагалі перестануть працювати. Будь-які завдання повинні бути реальними.

Менеджери зволікають із нововведеннями

Навіть під час кризи надмірна бюрократія та боязнь нововведень не призведе ні до чого хорошого. Якщо у вас виникла ідея, яка хоча б потенційно може допомогти компанії покращити своє становище — не варто зволікати — варто діяти.

За інформацією management-issues.