Будьмо чесними самі з собою — всі ми не байдужі до різноманітних рейтингів генеральних директорів. Нам цікаво знати, кого найбільше поважають, хто отримує найвищу компенсацію, хто найпопулярніший. Нам цікаво спостерігати, як одні менеджери із року в рік рухаються по сходинках рейтингу вгору, а інші — падають униз. Тим не менш, більшість із цих рейтингів оцінюють зовсім не ті речі, які потрібно. Вони виявляються надзвичайно суб'єктивними та "короткозорими", орієнтуючись лише на результати одного-двох років та базуючись на враженнях.
Втім, як показала нам остання фінансова криза, короткостроковий суб'єктивний підхід до результативності не показує дійсного стану справ. Нам потрібно знайти іншу методологію оцінки по-справжньому великих лідерів бізнесу.
Щоб справитися з цією проблемою, виданням Chief Executive було створено перший абсолютно об'єктивний рейтинг генеральних директорів (Global Top 200 CEOs), який базується виключно на довгострокових аспектах: наскільки успішно генеральному директору вдавалося виконувати зобов'язання перед акціонерами, починаючи з їхнього першого і закінчуючи останнім днем в компанії. Такий рейтинг виявився довгостроковим та об'єктивним одночасно.
Як і можна було очікувати, деякі загальновідомі імена, які завжди очолюють подібні рейтинги, потрапили і до цього списку. Наприклад, генеральний директор компанії Apple без жодних сумнівів посів заслужене перше місце. Також до першої десятки рейтингу потрапили такі відомі керівники, як Джеф Безос (Jeff Bezos), Мег Вітман (Meg Whitman) та Ерік Шмідт (Eric Schmidt).
Втім, новий рейтинг, орієнтований на довгостроковість та об'єктивність, приніс декілька досить несподіваних сюрпризів, як у вигляді популярних топ-менеджерів, які навіть не потрапили до рейтингу (всього у рейтингу 200 топ-керівників), так і у появі нових імен. Юн Джон-Йонг (Yun Jong-Yong), Мукеш Амбані (Mukesh Ambani) та Джон Мартін (John Martin), про яких, ймовірно, ви навіть не чули, потрапили до першої шестірки списку.