Провали великих корпорацій та ризики самообману

Провали великих корпорацій не відбуваються випадково. Нове дослідження свідчить, що за ними завжди стоять власники або топ-менеджери, яким не вистачило досвіду/навичок помітити всі можливі ризики для бізнесу та репутації і які були занадто захоплені ідеєю зростання "за будь-який кошт".

Це один із висновків дослідження, проведеного Cass Business School, яка належить до City University London, спільно з асоціацією управління ризиками Airmic. Проблеми пов'язані з ігноруванням оцінки ризиків належать до найбільш розповсюджених і часто призводять до найгучніших провалів.

Дослідження Cass проаналізувало дані двадцяти трьох компаній, чиї статки до кризи складали більше $6 мільярдів і яким під час рецесії довелося пережити надзвичайно складні часи, що мало не призвели до їх повного зникнення. Серед цих компаній і такі гучні імена, як AIG, Arthur Andersen, BP, Northern Rock та Cadbury Schweppes.

Шість із досліджуваних компаній провалилися (три змогли вижити тільки завдяки державній підтримці). У 16 випадках компанії або їхні топ-менеджери персонально понесли фінансову відповідальність. У чотирьох випадках менеджери отримали судові вироки. Більшість компаній та їхніх акціонерів пережили непоправні фінансові та репутаційні втрати. Близько двадцяти генеральних директорів та голів рад у результаті втратили свої повноваження.

"Події, які руйнують успішну до того компанію, не відбуваються випадково. Вони є наслідком неправильної політики та відсутності адекватної оцінки ризиків", — наголошує професор Кріс Парсонс (Chris Parsons), який керує дослідницькою командою у Cass. — "Більшість провалів неможливо уникнути до тих пір, поки керівництво залишається "сліпим" до потенційних ризиків, які постають перед компанією".

То які ж ризики призводять до корпоративної кризи? Нижче наведено сім ключових викликів, які стали очевидними завдяки дослідженню:

1. Відсутність необхідних вмінь та навичок серед членів ради директорів.
2. "Сліпота" до ризиків (таких, як ризики бізнес-моделі чи репутації).
3. Неадекватне лідерство чи культура.
4. Проблеми внутрішньої комунікації та руху інформації.
5. Організаційна "складність" та зміни.
6. Відсутність об'єктивних критеріїв мотивації (як внутрішньої, так і зовнішньої).
7. Ефект "скляної стелі" — коли люди в компанії буквально не можуть розвиватися далі, досягнувши певного рівня.

Ці ризики є критичними з точки зору безпеки, репутації та витривалості бізнесу, а також його здатності ефективно використовувати інформацію. Цікаво те, що ці ризики часто виявляються очевидними для кожного в організації, окрім, власне, її лідерів та керівництва.

За інформацією management-issues.