Турбота роботодавців про баланс між роботою та особистим життям часто виявляються порожнім звуком
За останні кілька років все більше та більше роботодавців озвучували свою підтримку ініціативам збереження співробітниками балансу між роботою та особистим життям. Втім, за даними нового дослідження, часто ці обіцянки виявлялися порожніми словами. Про що б не говорили роботодавці, вони до сих пір не здатні усвідомити простий факт, що фізична присутність на робочому місці та продуктивність — це абсолютно різні речі.
Дослідження, проведене WorldatWork's Alliance for Work-Life Progress (AWLP), виявило, що попри заяви організацій щодо підтримки ними ініціатив збереження балансу між роботою та особистим життям співробітників, факти та поведінка керівництва компаній свідчать про інше. А люди, які пристають на "пропозицію" начальства працювати за "гнучким графіком", тим самим по суті руйнують власні ж кар'єрні перспективи. Адже, поки живий стереотип про обов'язкову присутність в офісі, ставлення до віддалених працівників просто не може змінитися.
Суперечності в ставленні керівників до ініціатив збереження балансу між роботою та особистим життям часто виявляються гігантськими. Наприклад, вісім із десяти респондентів опитування відзначають, що програми на зразок гнучкого графіку роботи чи можливості працювати віддалено є надзвичайно важливим аспектом процесу найму та утримання ключових співробітників.
У той же час більше половини опитаних менеджерів називають ідеальним співробітником того, хто готовий виконувати свої функції в будь-який час. А чотири з 10-ти переконанні, що найбільш продуктивними є ті співробітники, в яких немає "особистого життя". Третина респондентів прямо заявляють, що не вірять у кар'єрні перспективи тих працівників, які скористалися можливістю гнучкого графіку чи віддаленої співпраці.
Таке ставлення лідерів до свого персоналу простежується не лише в розвинутих країнах (США, Великобританія, Німеччина), але й в країнах, які розвиваються (Бразилія, Китай, Індія).
"Хороша новина полягає в тому, що 80% роботодавців в усіх куточках світу все більше підтримують родинне робоче середовище (family-friendly workplaces). Погана новина — в тому, що вони приховано "штрафують" працівників, які активно намагаються інтегрувати роботу та особисте життя", — розповідає Кеті Лінгл (Kathie Lingle), керівник WorldatWork's Alliance for Work-Life Progress.
"Іноді доходить до абсурду. Працівникам доводиться страждати через участь у програмах збереження балансу між роботою та особистим життям, хоча ці програми були затверджені керівництвом".
"Саме менеджери повинні стежити за ефективністю програм збереження балансу між роботою та особистим життям, — додає Роуз Стенлі із WorldatWork. — Керівництву потрібно навчитися узгоджувати те, що вони говорять, з тим, про що вони думають, і нарешті перестати дискримінувати працівників, які скористалися їхніми «гнучкими» програмами".