Всі ми час від часу говоримо неправду. Когось цей факт може здивувати, але Леонард Сейкс (Leonard Saxe), спеціаліст з поліграфів та професор психології у Brandeis University, констатує: "Більшість з нас не можуть прожити навіть одного дня, нікого не обманувши".
Інший психолог з University of Virginia Белла Де Пауло (Bella DePaulo) ще у 1996-му році провела дослідження, яке передбачало, що група людей віком від 18 до 71 року будуть записувати всі випадки своєї брехні протягом одного тижня. Виявилося, що більшість людей говорять неправду один або два рази на день. При цьому як чоловіки так і жінки брешуть під час кожної п'ятої соціальної взаємодії, яка триває більше 10 хвилин. А це значить, що протягом тижня люди в середньому обманюють 30% тих, з ким їм доводиться взаємодіяти.
Втім, для визначення впливу брехні на бізнес набагато цікавішим стало останнє дослідження, яке було проведене зовсім нещодавно і буде опубліковане в Journal of Business Ethics у 2012-му році. Дослідники виявили, що люди набагато більш схильні до брехні, якщо комунікація відбувається через текстовий носій, ніж якщо вони спілкуються особисто.
140 учасників цього дослідження були розбиті на пари. Одна сторона виступала в ролі продавця акцій, а інша — покупця. При цьому продавцям було повідомлено інформацію про те, що їхні активи протягом тижня втратять 50% своєї вартості.
Не дивно, що більшість "брокерів" вдалися до "нечесної гри", обманюючи продавців щодо реальної вартості акцій або ж недоговорюючи всю правду щодо майбутнього падіння їх вартості. Але що цікаво, така поведінка спостерігалася переважно саме серед тих брокерів, які вели комунікацію з покупцями методом текстових повідомлень (електронна пошта, сервіси миттєвих повідомлень тощо).
Втім, у такій поведінці можна простежити певну логіку. Коли ми брешемо, дивлячись людині в очі, нам потрібно контролювати не лише повідомлення, але й мову жестів, інтонацію, міміку тощо.
Те саме підтверджують результати іншого дослідження, проведеного Шері Туркл (Sherry Turkle) у 2010-му році. Дослідження засвідчило, що потенційні кандидати на посаду в компанії набагато більш схильні прибільшувати свої заслуги та досягнення під час спілкування у соціальних мережах (таких як Facebook), ніж під час особистих інтерв'ю з роботодавцями.
Для менеджерів ця інформація може бути дуже цінною. Основний висновок, який слід зробити — що особиста комунікація з підлеглими суттєво знижує ймовірність обману і підвищує рівень довіри. Тому, наскільки б зайнятим не був топ-менеджер — він просто зобов'язаний відшукати час для спілкування зі своїми колегами.
Втім, мабуть, найцікавішим відкриттям останнього дослідження стало те, що відео-спілкування спонукає людей до ще більшої відвертості, ніж особиста розмова. Експерти не поспішають пояснювати цей дивний факт, але можна зробити припущення, що під час відео-розмови весь діалог зазвичай записується, тому співрозмовники уникають обману.
Другим несподіваним відкриттям стало ставлення "обманутих" до того факту, що їм сказали брехню та їхня реакція на це. Як виявилося, люди поводяться менш агресивно, якщо дізнаються, що їх обманули під час особистої комунікації, ніж якщо їм стає відомо, що акт обману відбувся під час текстової комунікації.
Спеціалісти стверджують, що текстова комунікація є більш сприятливою для брехні, тому що:
в ній люди частіше дозволяють собі "прикрашати правду" (наприклад, пишуть "я запізнюся на 10 хвилин, якщо запізнюються на 20");
текстова комунікація дозволяє заздалегідь спланувати повідомлення (що неможливо під час жодного іншого виду комунікації);
навіть найбільш скромні (сором'язливі) люди можуть підібрати "правильні" слова;
текстова комунікація дозволяє приховати реальні емоції.
Дослідники також стверджують, що відео-конференції чи особиста взаємодія можуть стати в нагоді бізнесові для того, щоб справити краще перше враження на своїх клієнтів.
ВСІ НОВИНИ
