Попри всю очевидність переваг відкритої інновації, далеко не всі компанії в змозі з них скористатися. Адже багато хто не усвідомлює, що цей метод інноваційної діяльності не реалізується сам по собі, мов від помаху чарівницького жезла. Під час нового дослідження, проведеного Європейською школою менеджменту і технології (ESMT, Берлін), було виявлено три підходи, які повинні культивувати компанії, що прагнуть ефективно освоювати царину відкритої інновації.
Автори дослідження, професор ESMT Лінус Даландер (Linus Dahlander) та Хеннінг Пізунка (Henning Piezunka), випускник аспірантури Стенфордського університету, вивчили інноваційні звички майже 24 тис. організацій із різних секторів, котрих об’єднувало те, що вони використовували онлайн-системи для надання зворотного зв’язку та пропозицій. При великому різноманітті результатів, досягнутих із застосуванням цих систем, було виявлено три фактори, ступень наявності яких безпосередньо впливає на рівень активності персоналу у процесі надання пропозицій.
1. Виявлення активної уваги. Замість того, аби вичікувати, коли нарешті когось осяє цікава ідея, компанія мусить активно розпочинати розмову. Для цього знадобляться різні форми вже розроблених пропозицій, мета яких — стимулювати дискусію.
2. Виявлення реактивної уваги. Мовчання вбиває інновацію. Компаніям слід дати людям зрозуміти, що їхні пропозиції буде розглянуто та оцінено. Особливо це важливо у випадках, коли працівник пропонує свою ідею вперше. Як показало дослідження, такі учасники інноваційного процесу вибиваються з колії одразу, щойно відчують, що їхню пропозицію проігноровано.
3. Каталізування процесу. Організаціям вкрай важливо сфокусувати увагу на нових користувачах та на початкових етапах процесу відкритої інновації. У першу чергу потрібно усвідомлювати: для того, щоб перетворити спонтанний обмін думками на форумі на системну дискусію — потрібні час та зусилля. Зокрема, для цього треба розробити процес збору, аналізу пропозицій та надання відповіді на них.
«Однією з причин, чому більшості організацій не вдається успішно обробляти пропозиції, є те, що ані їхні лідери, ані зовнішні сторони не розуміють, скільки "непомітної" роботи для цього треба зробити. Тому так багато інноваційних починів завершуються нічим», — зазначає Лінус Даландер.
«Можливо, наші рекомендації виглядають як банальні правила для дієвої комунікації; втім, занадто часто компанії неправильно оцінюють, скільки часу та роботи потрібно для того, щоб ці, здавалося б, найочевидніші речі реально запрацювали», — підсумовує він.