Кількість звільнень серед генеральних директорів 500-та найбільших американських компаній за перші три квартали 2006-го року помітно зменшилася.
Дані щорічного дослідження звільнень генеральних директорів, проведене компанією Weber Shandwick, є ознакою того, що тенденція до збільшення кількості звільнень серед керівників, яка протривала майже 5 років, нарешті кардинально змінилася. Це також сигналізує про зростання довіри до генеральних директорів та зниження надмірної уваги до топ-менеджменту компаній.
За перші три чверті 2006-го року лише 49 генеральних директорів 500-та найбільших компаній покинули свої посади, порівняно із 58-ма керівниками за той самий період 2005-го. Найвища планка відтоку керівників була зафіксована у 2000-му році, коли кожен п'ятий генеральний директор покинув чи втратив свою посаду.
Попереднє загальне дослідження звільнень серед генеральних директорів, яке було проведене компанією Booze Allen Hamilton, виявило, що рекордний рівень звільнень топ-менеджменту компаній у всьому світі сягнув рекордної відмітки у 2005-му, при цьому третина звільнень була здійснена через погану ефективність роботи генеральних директорів.
15% топ-менеджерів із 2500 найбільших компаній світу залишили свою роботу у 2005-му році — це на 4,1% більше, ніж у 2004-му та на чверть більше, ніж у 1995-му.
Ще однією тенденцією, яка стала очевидною з дослідження Weber Shandwick є зростання схильності до найму тимчасових генеральних директорів, мета яких — виконати певне завдання в компанії. Майже кожен п'ятий (9 із 49) звільнених генеральних директорів, був тимчасовим працівником. Для порівняння, також 9 тимчасових керівників було звільнено у 2005-му і лише 2 — у 2004-му.
Викликає хвилювання той факт, що маже жодна корпорація не робить спроб залучити нові таланти, коли йдеться про керівні посади. Внутрішні працівники, які працюють в компанії протягом трьох або більше років, на посадах топ-менеджерів все ще переважають кількісно зовнішніх керівників.
Тим часом, третина керівників, які значаться у списку Fortune 500 входять до так званого "клубу п'яти років" (Five Year Club) — вони керують компаніями з 2000-го року.
"Стабільність генеральних директорів на своїх посадах — це найкраща новина, яка припиняє ланцюг невпевненості працівників та тривоги інвесторів", — стверджує Dr Leslie Gaines-Ross, стратегічний менеджер Weber Shandwick.
ВСІ НОВИНИ
