Надання додаткових повноважень тим працівникам, які прагнуть мислити і поводитися незалежно, останнім часом стає все більш розповсюдженою і популярною тенденцією і вважається більш ефективним стилем управління, ніж традиційне директивне лідерство. Проте, нове дослідження показує, що це не завжди так.
У певних випадках — особливо, коли йдеться про підприємницький бізнес, який швидко розвивається — директивний стиль лідерства може виявитися більш ефективним, стверджують дослідники Keith Hmieleski та Michael Ensley. "Надання повноважень сьогодні наділяється занадто великою роллю", — стверджує Hmieleski, доцент менеджменту у Neeley School of Business.
Дослідники доводять, що люди з різними біографіями та стилем поведінки, які працюють в одній компанії часто витрачають занадто багато часу, щоб дійти консенсусу. Як результат, обговорюючи серйозні бізнес-ситуації, вони можуть просто втратити дорогоцінний час.
Hmieleski та Ensley опитали 168 менеджерів із 66 компаній зі списку 500 американських компаній, які знаходяться на стадії найшвидшого зростання. Було також опитано 417 менеджерів із 154 компаній, вибраних випадково.
Як відмічає Hmieleski, звична практика зводиться до того, що надання лідерам додаткових повноважень створює конкурентну перевагу компанії, робить її більш гнучкою, інноваційною та креативною. Директивні лідери — ті які чітко спрямовують підлеглих на виконання конкретних завдань — вважаються застарілими і від них намагаються позбавитися. Проте, реальність не така проста, як хотілося б. Лідерство — це дуже складна система, яка діє відповідно до контексту, а значить, можна знайти дуже багато аргументів за чи проти кожного зі стилів лідерства.
Дослідження показує, що у гетерогенному оточенні найбільш сприятливим може виявитися якраз директивний стиль управління. "Рухливе оточення, яке швидко розвивається, потребує миттєвих рішень, — стверджує Hmieleski. — У такому випадку директивний стиль управління повністю виправдовує себе, оскільки один лідер може вказати цілій команді, куди рухатися, що робити і як швидко це робити".
Проте, це зовсім не означає, що роль надання повноважень повинна відходити на задній план або ж взагалі ігноруватися. У стабільному оточенні, яке розвивається і зростає, делегування повноважень є одним із найпотужніших інструментів, який дозволяє командам досягати консенсусу.
Коли директивний стиль лідерства не викликаний жорсткою необхідністю, його застосування може лише зашкодити організації. "Основний висновок, який слід зробити з цього дослідження, що кожна компанія та кожна ситуація може вимагати свого стилю лідерства", — стверджують автори.