Коли цифри сходяться, керівництву компанії дуже легко прийти до висновку, що у компанії все гаразд. Проте, правлінню компанії часто не вдається взяти до уваги менш очевидні індикатори, такі як: задоволеність споживачів, мотивація працівників та інноваційність.
Топ-менеджери зазвичай страждають синдромом так званого "тунельного бачення", коли йдеться про діяльність їхньої компанії. Вони звертають увагу лише на дані та цифри, які подаються у звітах, і забувають про нефінансові показники компанії.
Дослідження, проведене компанією Deloitte Touche Tohmatsu, виявило, що члени ради директорів та топ-менеджменту компанії часто навіть не здогадуються про те, наскільки здоровою є їхня організація. Ця ситуація зазвичай спричинена відсутністю якісної нефінансової інформації або ж небажанням керівництва компанії заглиблюватися у відповідні показники. І це при тому, що більше, ніж три чверті топ-менеджерів погоджуються із твердженням, що самі по собі фінансові показники не здатні адекватно оцінити слабкі та сильні сторони компанії.
До ключових нефінансових показників, які повинні бути взяті до уваги, належить задоволеність споживачів, інноваційність та мотивованість співробітників компанії. Проте й оцінка цих сфер є набагато складнішим завданням, ніж оцінка будь-яких фінансових показників.
"Дослідження вказує на величезну прірву між «словами та ділом» у радах директорів та топ-менеджменті компанії, — стверджує генеральний директор Deloitte Вільям Парет (William Parrett). — Складається враження що ставлення керівників компаній до нефінансових індикаторів та оцінки діяльності компанії значно покращилося, порівняно із 2004-им роком. Проте, до сих пір, топ-менеджмент компанії не готовий зробити ще один крок і почати діяти у цьому напрямку".
Більше половини опитаних компаній призналися, що перебувають під тиском необхідності оцінювати та збирати нефінансові показники. При цьому 8 із 10-ти опитаних погодилися, що сам сучасний ринок змушує до таких кроків.
Дев'ять із 10-ти керівників та топ-менеджерів оцінюють свою здатність спостерігати та використовувати інформацію про фінансову діяльність компанії як "відмінну" чи "добру". Проте, коли йдеться про нефінансову інформацію, тоді цей показник різко падає до 29%.
Основними перешкодами на шляху до моніторингу таких нефінансових показників є нестача відповідного інструментарію, скепсис організацій щодо цінності такого процесу, неповна звітність, затратність часу та побоювання, що така інформація стане доступною для конкурентів, переконані у Deloitte. Проте, найбільш критичною є нездатність отримати валідну оцінку нефінансової діяльності. "Постійне спостереження за такими показниками, як рівень мотивації співробітників, задоволеності споживачів та інноваційності для сучасних компаній більше схоже на мистецтво, ніж науку, — стверджує Парет. — Проте, зміна такого ставлення — справа недалекого майбутнього".
ВСІ НОВИНИ
