Влада та близькість до володарів

Автор: Северин Боецій

III. Р5

А чи влада та близькість до володарів можуть додати людині могутності? Авжеж, якби та влада тривала постійно. Але ж давнина рясніє прикладами, не бракує їх і в нашому віці, коли и у володарів щастя змінювалося лихом. От тобі й преславна могутність, могутність, якої не вистачає й на те, аби самому себе вберегти! Якщо володарева міць є джерелом блаженства, то, виходить, її відсутність у деяких краях применшувала б щастя, вносила б — нещастя. Та хоч і далеко шириться людська влада, все ж неминуче залишаються народи, що й не чували про те, щоб хтось володарив народами. Отож, де закінчується могутня влада, яка ощасливлює людей, там закрадається безвладдя, яке робить їх нещасливими. Очевидно, що й у володарів мусить бути значна частина нещастя.

Один з тиранів, добре звідавши, з якими небезпеками сусідить його владарювання, уявив той страх за владу в образі завислого над головою меча. То що ж це за могутність, яка ні гризьких турбот не може позбутись, ані уникнути пронизливих страхів? Але й самі велителі хотіли б, аби їхнє життя було безжурним, та це їм не до снаги, от і хизуються своєю могутністю. Чи, може, могутнім назвеш того, хто, сам же бачиш, хоче чогось такого, на що йому не спромогтись; того, хто ледве втискується у щільне коло охоронців; того, хто, жахаючи інших, сам же їх більше жахається; того, хто, щоб видаватись могутнім, мусить здатись на милість своїх слуг?.. Що вже казати про наближених до трону, якщо й сама найвища влада така хистка та безсила: то вона стійка, то, схитнувшись, тягне й їх за собою?

Сенеку, свого приятеля й наставника, Нерон змусив прийняти останнє в житті рішення — померти; Антонін віддав під меч одного з найвпливовіших придворних — Папініана. А хотіли ж вони, один і другий, відмовитись од своєї могутності: Сенека пробував передати Неронові свої багатства й заховатись у дозвілля. Але ніхто з них не осягнув того чого хотів: вага влади таки повергла їх у прірву. То що ж таке, кажу, ота могутність, якої лякаються й ті, хто нею володіє: могутність, з якою, ані, коли бажаєш її мати, ти не є в безпеці, ані, коли вона тобі завадою, — не можеш од неї втекти? А чи будуть для тебе захистом друзі, яких зазнайомила з тобою не чеснота, а Фортуна? Але ж той, кого щастя зробило твоїм другом, нещастя зробить недругом. А яка ж інша чума може нашкодити більше, ніж заприязнений з тобою не приятель?

Джерело: Боецій С. "Розрада від філософії" (пер. з лат.). — Основи, — 2002.