Похибки мислення, або Чому ми приймаємо неправильні рішення

Що слід врахувати, щоб робити якомога менше поганих виборів? Ось що пише з цього приводу Скотт Сінд (Scott Sind), засновник ActivateThought.com.

Скотт Сінд (Scott Sind)

Сьогодні частіше, ніж будь-коли раніше, ми приймаємо миттєві рішення, перебуваючи під неймовірним тиском; реагуємо на стреси та зміни, вчиняючи рішучі дії, та намагаємося вразити акціонерів непохитною стійкістю перед викликами долі.

Звісно, все це потрібно в умовах сьогоднішнього волатильного ринку, але небезпека, що причаїлася в закутках цих швидких рішень, може не проявитися доти, доки не буде запізно змінювати курс. Через здатність осмислювати досвід, котрий накопичується протягом життя, ми потрапляємо до найрізноманітніших пасток, які змушують нас робити не найкращий вибір.

Але, все ж таки, яким чином найефективніші керівники приймають рішення, здавалося б, без жодних зусиль, навіть «оком не моргнувши»? Для таких рішень однаково важливі як вміння людини якнайточніше зважувати наявні варіанти виборів, так і її здатність розпізнавати когнітивні пастки.

Ось чотири найпоширеніші похибки мислення, які потрібно обійти для того, аби прийняти якомога правильніше рішення.

1. «Якірне» мислення

Наше перше враження значить дуже багато; зазвичай ми оцінюємо людей, місця, обставини не довго думаючи, практично миттєво.

Дослідження показують: наш мозок придає непомірно велике значення першому враженню, яке у підсумку стає стрижнем розумової похибки. Так, хід думки присяжних зумовлюється першим варіантом вироку судді. Увага переговірника фокусується на першій пропозиції опонента. В голові торгового агента володарюють цифри минулорічного продажу.

І хоча позбутися цього «якоря» не в наших силах (так вже влаштована когнітивна система людини), можна зменшити його вплив, якщо:

• використовувати кілька відправних точок для прийняття рішення. Це допоможе меншою мірою концентруватися на тому, що ви недавно почули або що знаєте краще всього;
• не поспішати висловлювати свою думку (або схвалювати чиюсь);
• тримати в полі уваги тон та риторику обговорення, думки та погляди, що висловлюються. Адже щось із цього може стати підспудним «якорем», який скеровуватиме ваші рішення.

2. Надмірна впевненість

Останнім часом все складалося для вас дуже добре? Обережно. Адже нам притаманна самовпевненість, особливо якщо здається, що поки що всі наші рішення були вдалими. Втім, як показують численні дослідження, рівень нашої впевненості у безпомилковості зроблених суджень стабільно перевищує рівень їхньої правильності.

Самопевність спонукає нас приймати рішення поспіхом, бо ми віримо в те, що достеменно знаємо відповідь. Аби уникнути цієї паски, потрібно:

• переглядати інформацію, що суперечить рішенню, до якого ви схиляєтесь;
• не списувати з рахунку дані, вважаючи що ви і без них знаєте, як розвиватимуться події;
• прийняти як факт: найімовірніше, ви знаєте не так багато, як вам здається;
• давати іншим змогу переставляти свої думки та рішення.

3. Прагнення довести власну правоту

Чи хтось колись звинувачував вас у тому, що ви чуєте лише те, що бажаєте почути, або пам’ятаєте тільки те, що хочете пам’ятати? Чи буває таке, що ви «виключаєтесь», коли хтось говорить те, що суперечить вашій думці?

Це тією чи іншою мірою притаманно нам всім. Ми дуже сильно любимо думки, здогадки, припущення, що в нас народжуються, та не шкодуємо сил, прагнучи знайти їм підтвердження.

В опублікованій у Harvard Business Review статті The Hidden Traps in Decision Making («Приховані пастки у процесі прийняття рішень») читаємо: «Похибка мислення, зумовлена потребою знаходити підтвердження власної правоти, впливає не лише на те, звідки і де ми беремо дані та факти, але й також на те, як ми їх інтерпретуємо». Ось що варто зробити, аби уникнути цієї пастки:

• підбираючи інформацію, що обґрунтовує вашу думку, також звертати увагу на відомості, що суперечать історії, яку ви вибудували;
• призначити когось на роль «адвоката диявола» — людину, яка безперервно представляла б аргументи, що спростовують вашу думку;
• виявляти особливу пильність, коли рішення приймається дуже швидко — знаходити час на ознайомлення з іншими поглядами на питання.

4. Бажання порятунку будь-якою ціною

Ми неймовірно прив’язуємося до того, що маємо, а свої минулі ідеї та рішення пестуємо з особливою ніжністю. Адже визнати, що ми колись могли помилятися — це просто нестерпно.

Будь-яке рішення, що приймається у бізнес-царині, розглядається під лупою, а дуже часто ще й нещадно критикується. Отже, набагато простіше надалі інвестувати кошти у провальний вибір у надії, що може все якось складеться. Але якщо продовжувати копати яму — то дуже скоро з неї неможливо буде вилізти. Щоб цього уникнути, слід:

• намагатися подивитися на своє початкового рішення «зі сторони»;
• запитувати думку тих, хто від самого початку не був причетний до прийняття рішення;
• дозволяти собі робити помилки, а ще краще — витягати з них висновки.

Щойно ви налаштувались на потрібний лад, можна переходити безпосередньо до процесу прийняття рішення. Ось проста рамкова модель, що допоможе вам зробити його якомога ефективнішим:

• розділіть проблему на кілька невеликих частин;
• попрацюйте окремо над кожною з них;
• відтворіть проблему у логічній послідовності, пам’ятаючи про основні похибки нашого мислення.

Немає жодних гарантій, що рішення, котре ви приймете, буде правильним. Але зробивши вибір — дійте. І дуже скоро ви набагато впевненіше почуватимете себе в мутних водах наших когнітивних похибок.

За матеріалами "4 Common Traps That Lead To Bad Decisions", Fast Company.