«Великий вирівнювач»: що може стати засобом подолання економічної «прірви»?
У міру того як дебати навколо питання нерівності набирають гостроти, стає зрозумілим те, що подальше поглиблення економічної «прірви» може мати набагато серйозніші наслідки для майбутнього людства, ніж здається сьогодні; а також — що суспільство навіть не наблизилося до досягнення згоди — як цьому запобігти.
Книга Волтера Шайделя (Walter Scheidel) «The Great Leveler: Violence and the History of Inequality from the Stone Age to the Twenty-First Century» («Великий вирівнювач: насилля та історія нерівності з кам'яної доби до ХХІ-го століття»)1 є більш всеосяжною та похмурою версією праці «Capital in the Twenty-First Century» («Капітал у ХХІ-му столітті») Тома Пікетті (Thomas Piketty). Шайдель, професор кафедри історії Стенфордського університету, буквально «нашпигував» свою працю даними. В ній навіть є порівняння відмінностей у розкоші древніх гробниць та аналіз варіабельності росту людини. Мета цього — представити картину проявів нерівності впродовж усієї історії людства. Як стверджує автор, політична та соціально-майнова нерівність запановує в кожному суспільстві, де створюється економічний надлишок; а з часом еліти тільки вдосконалюються в майстерності «викачувати» ресурси з системи. Тому нерівність невпинно поглиблюється — і перепоною в цьому може стати лише катастрофа: пандемія, розпад держави, революція та війна з загальною мобілізацією.
Згідно Шайделя, так було завжди з часів окультурення рослин понад 10 тис. років тому. Аграрні суспільства продукували надлишок сільськогосподарської продукції, завдяки чому примножували багатства у вигляді землі, обладнання та запасів продуктів. Це потрібно було захищати. Тому суспільства реорганізувалися в ієрархії, на вершині яких опинялися найсильніші — ті, хто краще, ніж інші, могли захищати надлишок або використовувати його непропорційно велику частку в своїх інтересах. Здобувши контроль над ресурсами, еліти ставали дедалі сильнішими, що дозволяло їм робити у правилах, прийнятих в суспільстві, нові й нові виключення на свою користь.
Отже, прірва політичної та економічної нерівності безперервно зростала. Це тривало доти, доки не приходило лихо. Нерівність досягла піку в Древньому Римі напередодні колапсу імперії. Добре інтегрований ринок Середземномор'я генерував величезні багатства, несамовито висока частка яких опинялася в руках еліт. Потім імперія рухнула, що поклало край невпинному примноженню добробуту «напівбогів». На кілька століть межі нерівності суттєво звузилися. А з часом еліти середньовічної Європи створили нові держави, відновили комерцію та впровадили ще досконаліший контроль над ресурсами, що знов дало поштовх ескалації нерівності. В ХІІІ-XIV-му століттях масовими смертями дала про себе знати чума. В спустошеній Європі цінність людської праці зросла, що зміцнило позиції селянства. Проте із відновленням чисельності населення в черговий раз почала зростати нерівність. Упродовж наступних століть — під час колонізації та індустріалізації — ця тенденція проявлялася все очевидніше. 1914-го, коли кількість людей досягла безпрецедентно високого рівня — розпочалася війна, масова моралізація, а через пару років ще й революція.
Неймовірно потужним «вирівнювачем» стала Друга світова війна. Уряди змусили корпоративні еліти віддати їм «кермо» управління економікою та скеровували значну частку накопичених багатств на фінансування військової машини. Чимала доля того, що залишилося, знецінила інфляція та матеріальні втрати. Нації — як переможці, так і переможені — однаково сильно були травмовані війною. Вимога суспільства зменшити ймовірність повторення трагедії змусила переглянути роль держави в економіці. Зокрема, це вилилось у створенні системи соціального забезпечення, що означало законодавче закріплення зобов'язання перерозподіляти ресурси, скеровуючи їх від багатих до бідних.
Тож можна було б сказати, що історія добігла щасливого завершення. Система загального добробуту і такі міжнародні інститути, як ЄС і ГАТТ/СОТ, зробили світ комфортнішим для глобального капіталізму. Загрози розширення соціалістичного табору більше не було, з'явилися чудо-технології, а величезний ринок країн, що розвиваються, увійшов у режим вибухоподібного розвитку. Але, як зазначає Шайдель, споконвічні тривожні тренди знов спливли на поверхню. Низькі темпи зростання економічної продуктивності, стагнація доходів, поглиблення нерівності — в чому ж причина цього?
Можливо, як вважає Марк Левінсон (Marc Levinson), автор книги «An Extraordinary Time» («Неймовірні часи»), коріння проблеми в тому, що економічний розквіт післявоєнних десятиліть був винятком, зумовлений збігом унікальних обставин, а потім економіка повернулася до нормального режиму функціонування? Рік Варцман (Rick Wartzman) висловлює в праці «The End of Loyalty» («Кінець лояльності») альтернативну думку: те, що зараз більшість людей живуть гірше, ніж у 1950-тих-60-тих, є наслідком стрімкого технічного прогресу. Сьогодні економічне середовище є суттєво складнішим, ніж у «золоті часи» — а тому з'явилися нові способи організації людської діяльності. Волтер Шайдель пропонує цілком іншу, набагато песимістичнішу інтерпретацію. Можливо те, що ми бачимо зараз, є відродженням укладів, що сформувалися задовго до наших часів? Скорочення податків, дерегуляція, зменшення обсягів держінвестицій, мляве реагування на складнощі окремих регіонів, нестабільність світової фінансової системи, концентрація економічного впливу в руках кількох компаній... А що якщо все це, хоча б частково, є продуктом діянь еліт, які, звісно ж, хочуть зростання економічного пирога, але, крім цього, прагнуть мати все більший його кусок? Якщо це так, то виглядає, що ця їхня робота є далекою від завершення.
Зрозуміло, що безрадісна теорія Шайделя не обов'язково має бути пророцтвом. Адже поки що не збулося пророцтво Томаса Мальтуса про те, що неухильне зростання чисельності людства призведе до голоду на Землі. Проте, хай там що, є очевидним одне: для збереження ліберального суспільства та ринкової економіки доведеться докласти дуже значних політичних зусиль.
За матеріалами strategy+business.
1 Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2017-го року» в категорії «Економіка» за версією strategy+business.
|
