Зростання стартапів: все не так райдужно

Прийнято вважати, що історія успішних стартапів являє собою невпинне сходження на вершину успіху, як це вдалося зробити eBay чи Google. Проте реальність виглядає цілком інакше.

Ілюстрація: Shutterstock

Зараз дуже багато говориться про те, який великий внесок роблять стартапи у розвиток економіки. А Барак Обама навіть представив свою програму «Startup America Partnership», заявивши при цьому, що «у період з 1980-го по 2005-й рік рушіями економічного зростання у США були компанії, вік яких становив менш ніж п’ять років». Проте дуже мало уваги приділяється складнощам, які мусять долати молоді фірми у своїх спробах ствердитись на ринку. І це щонайменше викликає подив, бо виглядає, що навіть у короткочасовій перспективі поступове зростання є недосяжною ціллю для більшості новостворених компаній.

Автори вивчили 158 681 компаній, заснованих з 1999-го до 2004-го року, відстежуючи їхню діяльність протягом періоду до п’яти років з моменту старту. Фірми базувалося у кількох країнах та представляли, зокрема, такі галузі, як будівництво, виробництво, сервіс, роздрібну торгівлю та перевезення. Особливо дослідників цікавили динаміка збільшення/зменшення надходжень та робочих місць на другому-п’ятому роках життя підприємства.

Хорошими новинами є те, що на п’ятому році свого функціонування молоді фірми насправді починають генерувати прибуток та створювати робочі місця, що підтверджує тезу: «новачки» в бізнесі є рушіями економічного зростання навіть у промислово-розвинутих країнах.

Натомість погані новини приховуються у деталях. Якщо подивитися на окремі фірми, то виглядає, що кожна з них може зіткнутись з неабиякими випробовуваннями. Бо, здебільшого, стартапи роблять внесок у зростання економіки, «з’їдаючи» інші молоді фірми. Наприклад, 65% робочих місць, створених новими підприємствами, мають противагу у вигляді приблизно такої ж кількості скорочень в інших фірмах. Аналогічну картину можна спостерігати і в фінансовій царині. На п’ятому році життєвого циклу стартапи генерують близько 34% надходжень за рахунок своїх менш успішних конкурентів. (Пригадаймо історію зльоту Facebook, що зростала, відбираючи ринок у раніше процвітаючої MySpace.)

Хоча 35% охоплених дослідженням компаній продемонстрували стабільне зростання надходжень впродовж трьох років, лише 7,5% з них спромоглися збільшити чисельність свого персоналу протягом наступних трьох років. На макрорівні це означає, що, всупереч запевнянням політиків, стимулювання розвитку стартапів не обов’язково є універсальним засобом протидії безробіттю. Для основної частини учасників дослідження безперервність росту так і залишилася нездійсненною мрією. Більш ніж половина фірм, які продемонстрували збільшення надходжень на третьому році, стикнулися з їхнім суттєвим скороченням на четвертому або п’ятому роках життєвого циклу (чи протягом цих двох років).

Більша частина досліджених компаній розпочинали свою діяльність як малі підприємства та в подальшому залишалися такими. З 38% фірм, які збільшили чисельність свого персоналу на третьому році, лише 19% не проводили скорочень у наступні два роки. Найчастіше зменшення кількості робочих місць відбувалося на четвертому чи п’ятому роках функціонування фірми. У цьому, зрештою, немає нічого дивного, бо, як правило, при придбанні чи фінансуванні перспективних стартапів враховується не актуальна чисельність кадрів, а та, що розглядається як доцільна у майбутньому. Коли 2012-го Facebook придбала Instagram за $1 млрд., у штаті фірми було менш ніж 20 людей.

Зовнішні фактори також відіграють суттєву роль. Зміни у регуляторних вимогах, судові тяжби навколо новітніх технологій та глобальна рецесія — все це негативно впливає на фінансовий стан молодих фірм. Так, кілька років тому заснована 2005-го Solyndra вважалася одним із лідерів ринку сонячних батарей. 2010-го року в компанії було понад 1 000 працівників, а сума її надходжень становила $140 млн. Проте невдовзі сонячні батареї, більша частина яких вироблялася в Китаї, суттєво подешевшали. А 2011-го компанія, яку не врятував навіть кредит американського уряду на суму більш ніж $500 млн., подала заяву про банкрутство.

Безсумнівно, керівники стартапів мусять чітко розрізняти проблеми, які виникли через їхні прорахунки, і ті, що є наслідком все більшої волатильності глобального ринку. Але за будь-яких обставин варто пам’ятати: безперервність зростання є недосяжною метою для більшості фірм, а тому слід зібратися з силами для того, щоб зуміти пережити лихі часи. «Управління стартапом потребує не лише здатності керувати процесом розширення бізнесу, але й також вміння впоратися з неминучими спадами у діяльності підприємства з тим, аби збільшити ймовірність його повернення на криву зростання», — пишуть автори.

За матеріалами "The Not-So-Rosy Reality of Startups", strategy+business.

¹ Висновки дослідження представлено у статті «The Rise and Fall of Startups» («Зліт та падіння стартапів»), Australian Journal of Management, лютий 2015.