M&A-транзакції: культурний фактор
Конфлікти, що виникають у компанії через неоднакове сприйняття менеджерами певних культурних норм, можуть суттєво впливати на різні аспекти бізнесу — зокрема, на рівень прямих іноземних інвестицій та венчурного фінансування, обсяги капітальних витрат чи коливання цін акцій. При цьому менш очевидним є вплив культурного складника на транзакції придбання компаній з інших країн.
Попри те, що міжнародних M&A-угод укладається все більше (в період з 1998-го по 2007-й рік їхня кількість зросла з 23% до 45%), питання щодо того, як культурні відмінності впливають на продуктивність цих транзакцій, залишається поза фокусом уваги дослідників. Хоча проста логіка підказує: непорозуміння культурного характеру між менеджерами компаній, які пройшли через процес злиття, нівелюють очікувані переваги від синергії. Адже те, чи вдасться знизити витрати, збільшити надходження та оптимізувати бізнес-процеси, залежить від якості взаємодії між персоналом обох фірм.
Проаналізувавши велику вибірку M&A-транзакцій, реалізованих у 52 країнах у період з 1991-го по 2008-й рік, група фахівців з двох американських та італійського університетів1, з’ясувала: доходність акцій компаній з різних країн, які уклали угоди злиття, перевищувала аналогічний показник, що спостерігався у гравців, котрі здійснили аналогічні операції на внутрішньому ринку (3,64% і 2,52%, відповідно). Зрештою, немає нічого дивного в тому, що трансграничні M&A набирають популярності. Адже вони несуть у собі ширші можливості стосовно вибору як потенційних партнерів, так і шляхів зростання, а також — доступу до досконаліших систем дистрибуції та ланцюгів постачання. Крім цього, культурна багатоманітність організації може стати стимулом для інновацій та вкрай бажаного перегляду глибоко вкорінених припущень.
Також дослідники дійшли висновку, що фактор схожості певних культур (який дуже часто недооцінюється) може відігравати суттєву роль в успішному проведенні транзакції. І, навпаки, що глибша культурна прірва розділяє дві країни, то менше в них укладається спільних M&A-угод. А ефективність деяких транзакцій, за словами авторів, «руйнується через “складності перекладу”».
Використовуючи дані, зібрані в рамках глобального проекту World Values Survey, автори вивчили три категорії релевантних у контексті міжнародних M&A-транзакцій культурних цінностей. Це притаманний тому чи іншому суспільству рівень довіри; те, чи прийнято ставити під сумнів рішення та дії вищих за рангом осіб; а також зорієнтованість на індивідуалізм або колективізм.
«Як показує заплутане "павутиння" транскордонних злиттів і поглинань, ці транзакції можуть бути якими завгодно, але в жодному разі не випадковими; і саме культурні відмінності можуть пояснити схеми, на яких вони ґрунтуються», — зауважують автори. Так, деякі культури з міцним внутрішнім ринком є все ще відносно ізольованими від глобального бізнесу. Наприклад, транснаціональними корпораціями було проведено 24% транзакцій злиття (йдеться про вибірку, що стала предметом дослідження); але частка японських компаній у портфелі купівель, здійснених міжнародними гравцями, становила менш ніж 6%. Це можна пояснити чітко вираженими соціально-економічними цінностями, якими керуються фірми «країни, де сходить сонце». І, навпаки, дві третини M&A-транзакцій, предметом яких стали німецькі компанії (котрі, здебільшого, вже інтегрувались у глобальний ринковий простір), було ініційовано гравцями з-поза меж Німеччини.
У порівнянні з 1990-ми збільшилась не лише кількість M&A-угод, але й також розширився діапазон охоплених ними ринків. Зараз глобальні компанії все активніше прагнуть купувати не тільки фірми США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Франції, але й також бізнеси країн, розташованих на периферії світової економіки.
Але пожвавлення діяльності у сфері M&A не означає, що транзакції цього типу можуть принести переваги всім гравцям. Так, компанії, що зливаються з фірмами, які представляють відмінні в культурному плані ринки, отримують відносно скромні вигоди від синергії. Наприклад, проведений дослідниками аналіз показує, що доходність акцій учасників процесу злиття, котрі по-різному сприймають чинники довіри та індивідуалізму (які опинилися у 75-му процентілі), була на 28% нижчою (близько $50 млн. для середньостатистичної компанії з вибірки), ніж у випадку більш однорідних у культурному плані компаній (з 25-го процентіля). Отже, як наголошують автори, транскордонні злиття можуть генерувати цінність тільки за умови, що сторони зможуть подолати культурні перепони; при цьому що ближчим є їхнє сприйняття довіри, ієрархії та індивідуалізму, то більші сукупні вигоди дають такі транзакції.
Крім цього, глибше вивчивши досвід американських компаній, дослідники побачили, що вплив культурних відмінностей на продуктивність угод злиття може проявлятись не лише у міжнародному контексті, але й також на рівні окремих регіонів США. Хоча бізнес цієї країни оперує в єдиному правовому полі, фірми, що представляють регіони з відмінними культурними характеристиками, з меншою ймовірністю укладатимуть між собою угоди злиття і поглинання. Тобто можна припустити, що активність у царині M&A більшою мірою залежіть від культурних особливостей країни, а не від її законодавства.
За матеріалами "Merging across Borders", strategy+business.
1 Автори дослідження: Кеннет Ахерн (Kenneth Ahern), Університет Південної Каліфорнії; Данієле Дамінеллі (Daniele Daminelli), Міланський політехнічний університет; Сезаре Фракассі (Cesare Fracassi), Техаський університет в Остіні. Висновки дослідження представлено у статті «Lost in Translation? The Effect of Cultural Values on Mergers around the World» («Складності перекладу? Вплив культурних цінностей на транзакції злиття у різних країнах світу»). Journal of Financial Economics, липень 2015.
|
