Що перешкоджає корпоративному навчанню?
В одній зі своїх книг-бестселерів "П'ята дисципліна" (The Fifth Discipline), автор Пітер Сенге (Peter Senge) стверджує, що єдиною справжньою конкурентною перевагою будь-якої організації є її здатність навчатися швидше, ніж конкуренти. Сьогодні теорія Пітера Сенге вже не викликає сумніву та заперечень. Та попри це, організацій, які навчаються, від того більше не стає.
Коли доходить до навчання, кожна організація стикається зі своїми власними перешкодами. Та зазвичай у більшості з них основною перешкодою є поведінка лідерів та менеджерів. Адже, свідомо чи ні, керівники компанії зазвичай поводиться настільки самовпевнено та зухвало, що навіть їхній вигляд показує — вони зневажають будь-яке навчання. Воно їм просто непотрібне.
Видатний бізнес-автор Роберт Хеллер (Robert Heller) пише про цей феномен в одній зі своїх останніх статей, стверджуючи: "Життя кожної людини чітко обмежене — воно має свою тривалість. Так само й лідерство — воно також не вічне. Саме цим можна пояснити, чому топ-менеджери рідко залишаються ефективними до кінця свого життя".
Рано чи пізно майже кожен генеральний директор починає виконувати стандартний набір усталених функцій, обмежуючи себе своїми ж правилами та звичками. Харизматичні ж лідери іноді настільки звикають до своєї безмежної влади, що втрачають зв'язок із реальністю. Тому здатність помічати і навчатися з власних помилок є більш важливим лідерським атрибутом, ніж харизматичність.
Ще однією перешкодою на шляху до впровадження навчання в організації є специфічний світогляд менеджерів середньої ланки. Вони мислять приблизно так: "Мене обрали на посаду менеджера, а отже я повинен діяти, як менеджер. Якби у мене не було відповідних знань, я ніколи не зміг би стати менеджером. А отже навчатися мені не потрібно!"
По суті, для більшості ланок управлінців відвідання тренінгів стає справжнісіньким випробуванням. Ось як вони розмірковують:
- Якщо керівник хоче відправити менеджера середньої ланки на тренінг, менеджер думає: "Керівництво сумнівається у моїх здібностях і тому відправило на підвищення кваліфікації. Це не призведе ні до чого хорошого. Навпаки, мої підлеглі почнуть ставити під сумнів мій авторитет".
- Якщо менеджер середньої ланки самостійно захоче відвідати тренінг, він все-рівно навряд чи наважиться на це, оскільки думатиме так: "Якщо я піду на тренінг, мій керівник подумає, що я не маю відповідних менеджерських знань та навичок. Він або звільнить мене, або ж просто зупинить моє подальше кар'єрне зростання".
Подібні виправдання звучать із вуст (або ж просто у думках) фактично кожного низового менеджера. Проте і топ-менеджери зазвичай поводять себе не краще. Керівник, наче мантру, повторює: "Я працював так протягом багатьох років. Не бачу ніяких причин для змін". І, мабуть, саме цю фразу він повторить тоді, коли його бізнес нарешті розвалиться від нестачі критичних знань та навичок.
Вплив страху
Ще одним фактором на перешкоді корпоративному навчанню є сама людська натура. Більшість людей шукають передбачуваності, стабільності і щиро прагнуть перевести свій робочий функціонал у розряд рутини та звички. Навчання ж передбачає зміни, нові способи мислення, рух до нових територій та відкриттів. Це порушує стабільність.
Ті ж люди, які усвідомлюють потребу постійних змін у сучасному мінливому світі, часто не можуть обрати, в якому саме напрямку рухатися. Вони бояться піти не в той бік. Наприклад, обрати курс навчання, який розведе їх із реальними робочими потребами. Знецінить їх для компанії. Це також один із підвидів страху.
Що робити?
Люди повинні розуміти, що вони мусять знати, робити і вміти для того, щоб досягнути успіху. Якщо менеджер намагається стати тренером, йому слід пройти спеціальні курси. Він повинен знати не тільки чому навчати свій персонал, але і яким чином це робити.
По-друге, лідери компанії повинні надихати працівників своїм власним прикладом. Навчання повинно існувати у кожному закутку організації. Якщо хоча б один топ-менеджер чи керівник говоритиме, що він вже знає все, що йому потрібно, тоді всі поводитимуться так само. Тільки так можна досягнути справжньої конкурентної переваги на сучасному ринку — переваги, яка зветься знанням.
За матеріалами "What inhibits workplace learning?", management-issues.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|
