П’ять міфів про онлайн-освіту

У сприйнятті багатьох онлайн-начання — це дуже зручний, хоча і дещо неповноцінний спосіб отримання освіти. Наскільки справедливою є така думка?

Івана Зубер (Ivana Zuber)

Міф 1. Навчатися в онлайні легше

Вам не потрібно відвідувати заняття, немає і традиційних усних чи письмових іспитів. Навчатися ж можна, насолоджуючись комфортом власної домівки, — тоді, коли зручно і у спосіб, що підходить вам якнайкраще. Все це виглядає дуже спокусливо та наштовхує на думку, що навчатися у віртуальному просторі набагато простіше, ніж в аудиторії. Втім, це не так.

Кожний модуль, котрий ви проходитиме в рамках онлайн-курсу, має як жорсткі часові рамки, так і насичений зміст. Протягом двох місяців (саме стільки триває кожний з модулів UOL) ви повинні дотримуватися правила «3 із 7», тобто брати активну участь у роботі групи три із семи днів тижня. Щотижня вам доведеться опрацьовувати чималу порцію матеріалу, вчасно виконувати всі завдання (не запізнюючись ані на один день) та регулярно читати пости інших учасників групи. А це потребує досконалого вміння розпоряджатися своїм часом.

Міф 2. Повноцінне спілкування можливе лише в аудиторії

Це ще одна поширена думка, яку спростовує навчання в UOL. Насправді ж обсяги комунікації в групі можуть перевищувати 200 постів на тиждень. Проте справа не тільки в більшій інтенсивності взаємодії між студентами, але й також у принципово іншій її якості. Так, від вас вимагається читати всі пости одногрупників і відповідати на ті, які ви вважаєте найцікавішими. А для цього потрібно вміння критично мислити та обґрунтовувати свою думку. Такий формат дискусії змушує людину розширювати межі своїх знань, а також відкриває двері для цікавих дебатів. Натомість вести обговорення такого рівня в аудиторії просто нереально через брак часу, потрібного для глибшого вивчення питання та підкріплення своєї точку зору посиланнями на потрібні джерела.

Міф 3. Онлайн-освіта гірша за якістю

Зрештою, аргументів, наведених у спростування перших двох міфів достатньо, щоб довести помилковість такого судження. В процесі онлайн-навчання ви не лише набуваєте навиків з управління часом та самодисципліни (якості потрібні кожному фахівцеві), але й спілкуючись зі студентами з різних країн світу отримуєте доступ до неймовірного різноманіття знань та досвіду. Можливість обміну інформацією та ідеями у глобальному вимірі, напевно, — це одна із найбільших переваг віртуальної освіти.

Міф 4. Обманювати в онлайні простіше простого

Це абсолютно неправильне уявлення! Сама структура програми, різноманітні інструменти, що використовуються для ідентифікації користувача та виявлення плагіату, роблять обман майже неможливим.

Міф 5. Працедавці не визнають дипломи, отримані при проходженні віртуального навчання

Онлайн-курси повинні відповідати тим же стандартам акредитації, що і традиційні програми. І працедавці дуже добре про це знають. Наприклад, якщо взяти Ліверпульський університет, то дипломи, отримані в рамках як традиційної, так і віртуальної програми, мають однакову цінність. Більше того, досвід взаємодії у віддаленій команді може стати вашим додатковим «козирем» у процесі працевлаштування.

І ще, як показує досвід, віртуальна форма освіти — це найкращий варіант для тих, хто поєднує навчання з роботою. Рівень якості та безпеки, котрі забезпечують сучасні платформи, ставлять онлайн-освіту принаймні на один рівень з освітою традиційною, забезпечуючи при цьому ще й небачену раніше гнучкість, а також доступ до багатоманітності знань та досвіду.

За матеріалами "5 Myths of Online Education", LinkedIn.