Чи мають бізнес-школи реальний вплив на бізнес і суспільство?
Чи насправді бізнес-освіта може формувати спосіб мислення майбутніх керівників та впливати на якість рішень, які вони прийматимуть, очоливши корпорації та фінансові інституції?
Це питання стало темою дослідження, яке провели Цзівук Юн (Jiwook Jung), викладач менеджменту Іллінойського університету, та його колега з Університету Сан-Дієго Таекцзинь Шинь (Taekjin Shin).
За словами авторів дослідження, «базова мета більшості бізнес-шкіл — розвинути в майбутніх керівниках здатність ефективно управляти; але питання, наскільки добре вони справляються з цим завданням та якою мірою програми MBA сприяють розвитку лідерського потенціалу слухачів, залишається відкритим».
Щоб знайти відповідь на це запитання, Юн та Шинь зібрали дані щодо 2031 CEO, які управляли 640 великими американськими корпораціями в період з 1985-го по 2015-й рік. Крім цього дослідники зібрали інформацію про їхню освіту (в якій бізнес-школі вчилися та коли отримали диплом).
Ось дані, які лягли в основу дослідження:
- на початку 1980-тих диплом MBA мали 20% CEO, а протягом наступних років та в 1990-тих ця цифра стабільно зростала та досягла 33%, залишаючись на цьому рівні впродовж 2000-их;
- у виборці представлено три групи керівників: CEO, які закінчили програму MBA до 1970-го року; ті, хто успішно пройшов цей курс у 1970-тих; і ті, хто отримав диплом MBA після 1980-го року.
Автори проаналізували — чи приймались у кожній з цих груп різні рішення щодо корпоративної диверсифікації. При цьому вони спиралися на визначення диверсифікації як засобу освоювання нових можливостей, а не лише розширення наявних бізнесів.
Як з’ясували Юн та Шинь, СEO, котрі отримали диплом MBA до 1970-тих здійснювали диверсифікацію з ймовірністю більшою на 17%. Керівники, які закінчили MBA програми у 1970-тих роках реалізовували цю стратегію з ймовірністю меншою на 24%, ті ж, хто здобув цей диплом в 1980-тих — вдавалися до диверсифікації з ймовірністю нижчою на 30%.
Також дослідники виявили, що дедиверсикація («зворотня» диверсифікація) безпосередньо корелюється з ідеологією, що ствердилася в бізнес-школах у 1970-80-тих роках, коли стратегія урізноманітнення діяльності почала розглядатися як така, що негативно впливає на цінність, яку отримують акціонери. Протягом останніх 20 років десятки компаній провели дедиверсифікацію. Серед інших — це Procter & Gamble, яка продала Pringles, CoverGirl та інші продуктові лінії, і PepsiCo, котра виокремила свій ресторанний бізнес у компанію YUM!, яку згодом продала.
Але яке практичне значення має висновок цього дослідження? Юн та Шинь вважають, що його потрібно врахувати всім, хто працює в сфері бізнес-освіти. «Хоча деякі представники академічних кіл нарікають на те, що теорія управління дуже мало впливає на практику ведення бізнесу, наше дослідження показало, що теорія все-таки має вплив, який проявляється у тривалій перспективі», — пишуть автори, продовжуючи свою думку так:
«Зараз, коли студенти, науковці, керівники та експерти намагаються осмислити реальний вплив бізнес-шкіл — всі, хто безпосередньо займається розробкою та реалізацією програм ділового навчання, мають усвідомити і свою відповідальність, і значущість ролі, яку потенційно можуть відіграти. Те, чого навчають бізнес-школи, є дуже важливим, а вплив способу мислення, який прищеплюється слухачам, стає очевидним для суспільства лише через багато років» .
За матеріалами "How The MBA Changed CEO Decision Making", Poets & Quants.
Ілюстрація: Jirsak / Shutterstock.com
|
