Міфи щодо кар'єри, які вкорінилися в бізнес-школах

Багатьма навчання в бізнес-школі сприймається як шанс покращити свої кар'єрні перспективи. Але чи завжди припущення, якими керуються слухачі, відповідають дійсності?

«Два роки навчання в бізнес-школі — це час дуже жорсткої конкурентної боротьби: за рейтинги, курси, і, звісно ж, за роботу; напруження, породжене змагальністю, поглиблюється через спантеличення (бо не так просто вирішити, який кар'єрний шлях вибрати) і тривогу за майбутнє», — пише Нілеш Шрівастава (Nilesh Shrivastava), портфельний менеджер Міжнародної фінансової корпорації (IFC). «Тому немає нічого дивного, що в цьому середовищі домінує "стадне" мислення, котре живить кар'єрні міфи», — додає він.

Це спостереження Шрівастави лягло в основу його книги «Inflection: Career Arcs from Evolving India» («Роздоріжжя: кар'єрні "віражі" в сучасній Індії»), співавтором якої є Пушп Діп Гупта (Pushp Deep Gupta).

Розповідаючи про процес написання «Inflection», Шрівастава пише:

Ось деякі з описаних у книзі міфів.

Перша робота, яку отримано, ще навчаючись у бізнес-школі, є надзвичайно значущою. Так, ця робота може допомогли вам вибрати напрям, куди рухатися далі. Але, крім цього, навряд чи вона матиме якесь особливе значення для вашої кар'єри. Звісно, було б добре вже на цьому етапі потрапити до компанії вашої мрії. Проте дані з вибірки авторів показали, що це насправді немає жодного значення. В останні роки спектр професійних та кар'єрних можливостей кардинально розширився. Потрібні лише відкритість розуму та готовність їх сприйняти.

Найважливіше — це гроші. Ніхто не заперечує, що гроші — це дуже важливо. Але не у всі періоди життя. Якщо розмір винагороди і є основним рушієм прийняття рішень після закінчення бізнес-школи, то кількома роками пізніше на перший план виходять такі питання, як природа ролі в компанії, сімейні міркування та навіть причетність до вирішення соціальних проблем. Тобто з часом питання грошей стає лише однією із позицій набору задач, які потрібно розв'язати, а ще пізніше, не виключено, взагалі може відійти на задній план.

Кар'єрний шлях являє собою поетапне просування вгору. Лінійна модель розвитку кар'єри поступово відходить у минуле. Частково, тому що розширяється діапазон можливостей, особливо для перших десяти років кар'єри. Крім цього, компанії з різних секторів (наприклад, зі сфери телекомунікацій) стикаються з небувало високим рівнем невизначеності. А це відбивається на традиційних уявленнях про успішну кар'єру. Замість поступального сходження ієрархічними сходами, кар'єрні кроки можуть здійснюватись по горизонталі, діагоналі та подеколи по зигзагоподібній кривій. Якщо раніше тривала праця в одній галузі чи компанії розглядалась як плюс, то тепер більше цінуються гнучкість та готовність йти на ризик.

Основні критерії успіху — це сума винагороди і статус. Можна впасти в два види крайнощів: визначати параметри успіху виключно зовнішніми категоріями (як-от статус та рівень матеріального добробуту) або керуватися глибоко особистими вимірами (вдоволеність роботою, баланс професійного і приватного життя, можливість створити щось унікальне тощо). Як завжди, істина знаходиться десь посередині, а з часом все ж таки важливішими стають особисті критерії. Тож якщо кар'єра більше не піддається лінійним визначенням і якщо статус перестає сприймаюсь як показник досягнень, то, відповідно, ці споконвічні атрибути успіху втрачатимуть вартість. Десь 10 років тому статус співробітників деяких міжнародних компаній, які вели діяльність в Індії, можна було визначити за маркою авто, котре надавав працедавець. Але такий простий світ, в якому все було ясно і зрозуміло, — вже в минулому.

Рейтинги мають першорядне значення. Конкуренція в бізнес-школах є надзвичайно жорсткою, що, зрештою, цілком природно. Чого ще можна очікувати, коли блискучі уми збираються разом та змагаються за найбільш бажані можливості? Завжди вважалося: що вищий рейтинг — то впевненішим буде старт після отримання диплому MBA. Рекрутери ще більше «підливали масла у вогонь», значною мірою орієнтуючись на результати ранжувань. Хоча рейтинги допомагають при старті, згідно даних, на яких ґрунтувалися автори, в подальшому такі показники не мають суттєвого значення. Якщо в академічній сфері бали дають перевагу, то поза її межами вони можуть привести вас до певної точки, а далі втрачають будь-яку вагу. Зусилля, вдача, мережі, ініціативність, економічний клімат та деякі інші чинники визначають, яким буде шлях поза стінами бізнес-школи.

«Із часом важливо відійти від сподівань щодо кар'єри (і, можливо, життя в цілому), забарвлених у біло-чорні кольори, та дивитися на це крізь призму сірого; а якщо ще врахувати стрімкі темпи змін (і технологічних, і ринкових), то не залишиться жодних сумнів: традиційна філософія кар'єри має змінитися, що, власне, зараз і відбувається», — пише у завершенні Нілеш Шрівастава.

За матеріалами "Business School Career Myths", LinkedIn.