Як програмне забезпечення робить революцію у бізнесі

Ви не можете його побачити, але суспільство вже давно звикло до "програмного забезпечення". Немає різниці, про що йдеться: комп'ютер, мобільний телефон, ігрову приставку чи будь-який інший винахід сучасної цивілізації. У своїй новій праці Invisible Engines: How Software Platforms Drive Innovation and Transform Industries автори окреслюють поняття програмного забезпечення, як "невидимих рушіїв, які створюють, трансформують чи просто мають вплив на кожну галузь протягом останньої чверті століття".

Програмне забезпечення фактично стало новою точкою дотику між компаніями та користувачами. Такі ключові продукти, як Windows дають змогу незалежним програмістам створювати своє програмне забезпечення, а значить — нові можливості. Мобільні телефони стали вигідною платформою для багатьох інших приладів — цифрових камер, плеєрів та органайзерів. На програмному забезпеченні замкнуто не лише сучасний бізнес, але й бізнес майбутнього. Згадати хоча б про мультимільярдний бізнес рінгтонів.

Нижче наведено інтерв'ю з одним із авторів книги Andrei Hagiu. Раніше на нашому сайті вже було опубліковано інтерв'ю з цим автором на тему багатосторонніх ринків.

З.: Який вплив мало програмне забезпечення на традиційні галузі за останні 30 років?

В.: Якщо говорити узагальнено — то саме програмне забезпечення виступило рушієм інновацій та підвищення продуктивності. Воно сприяло прискоренню технологічних інновацій, оскільки служило своєрідним трампліном і давало змогу компаніям удосконалити власну інфраструктуру. У великій кількості галузей було впроваджено цифрові технології, створено гнучку інфраструктуру, розроблено безліч програмних рішень для безлічі задач, які до цього часу вирішувалися без допомоги сучасної технології. Зверніть увагу на всі ті компанії, які використовують комп'ютери у своїй повсякденній роботі чи щоденно користуються інтернетом.

Варто згадати і про те, що програмне забезпечення певною мірою призвело до креативної руйнації. Мається на увазі фактичне зникнення магнітофонів — їх заміняють комп'ютери; друкарських машинок — всі друкують завдяки спеціальному програмному забезпеченню; настільних ігор — більшість сьогодні грається у комп'ютерні ігри. Сьогодні технологія Інтернет вже потроху витісняє друковані газети та журнали, оскільки все більшої популярності набирають їх он-лайн відповідники.

З.: Чого потребують управлінці та стратегії, які працюють із програмним забезпеченням? Складається враження, що сьогодні на перший план виходить співробітництво, а не змагання.

В.: Так, співробітництво — це дуже необхідна річ. Ключовим елементом успіху будь-якого програмного забезпечення була його здатність створювати потужну й ефективну систему для клієнта (тобто користувачів). Можна навіть перелічити управлінські якості для тих, хто створює програмне забезпечення:

• розуміння спільноти та вміння визначити та залучити третю сторону, виробників, які створять найцінніші інновації;
• вміння керувати системою: створення правильного балансу між кількістю та якістю, розуміння того, коли змагатися, а коли співпрацювати з партнерами;
• вміння створювати архітектуру фізичного дизайну та наповнювати його змістом: визначення, які роботи слід зробити самому, а які — доручити іншим, які опції включити до програми, а від яких — відмовитися;
• вміння визначати потенційну загрозу конкуренції та готуватися до ударів заздалегідь.

З.: У книзі Ви згадуєте, що у майбутньому програмне забезпечення цілковито змінить способи продажу та купівлі продукції та сервісів. Чи можете Ви більш детально пояснити цю думку?

В.: Програмне забезпечення є універсальним, оскільки потенційно воно може бути застосоване фактично щодо будь-якої цифрової технології. Саме цифрові технології спільно із програмним забезпеченням можуть знизити витрати на пошук та переказ коштів. Вже сьогодні ми можемо купити дуже багато речей через Інтернет, застосовуючи програмне забезпечення, яке використовується у eBay, Google чи Rakuten. В Японії здійснити оплату за певні товари можна за допомогою мобільного телефону. Наступне покоління ігрових консолей слугуватиме не лише для гри. Вони будуть входом до мережі цифрового світу, включаючи DVD та інтернет-відео для кожного гравця. Інакше кажучи, програмне забезпечення відкриває можливість робити все за допомогою одного приладу. І не має значення, що ви використовуєте — мобільний телефон, ігрову систему, iPod, навігаційну систему автомобіля і т. п.

З.: Програмне забезпечення веде до багатостороннього бізнесу, проте Apple знаходиться поза цим процесом. Які уроки дає нам приклад суперництва Apple? Чи обернеться такий підхід проти самої компанії?

В.: Спробуємо прояснити ситуацію. Комп'ютерний бізнес Apple є таким же багатостороннім, як і Microsoft. Проте, Microsoft Windows передбачає три сторони (кінцеві користувачі, виробники програмного забезпечення, та виробники обладнання), в той час як Mac OS зосереджується на двох сторонах (кінцевих користувачах та виробниках програмного забезпечення). Сам Apple виступає виробником обладнання. Саме рішення Apple залишатися двохстороннім призвело до того, що сьогодні комп'ютери, які працюють з Windows мають 95% ринку, в той час як Mac OS — лише 4%. Думаю, це доволі зрозумілий урок для Apple.

З.: Чи маєте Ви якісь прогнози, яким чином програмне забезпечення еволюціонізує протягом наступних десяти років? Хто в цьому процесі виявиться переможцем, а хто — переможеним?

В.: Ринок програмного забезпечення, безперечно, зростатиме і поширюватиметься на ті ринки, яких не торкнувся до сих пір. У свою чергу, це посилить співробітництво між тими компаніями, які виробляють програмне забезпечення, та тими, які його використовують.

Переможцями будуть ті компанії, які створять найбільш гнучке та всестороннє програмне забезпечення, яке зуміє широко розповсюдитися на ринку та буде найбільш функціональним.

Іншою категорією переможців будуть ті системи, які володітимуть цінним змістом — не залежно від того, це ігри, музика чи фільми — програмне забезпечення дасть їм змогу розповсюджувати свою продукцію способами, які до цього були недоступні.

Програють же ті, які не користуватимуться перевагами цифрових технологій, хоча потенційно матимуть змогу це зробити. Приклад: газети.

Ярослав Федорак, за матеріалами HBS Working Knowledge.