Принцип відкритого коду як нова модель для інновацій

Для досягнення ідеальних рішень всім науковцям слід було б працювати у команді на благо суспільства. Проте, у реальності, все відбувається зовсім не так. Основними причинами є конкуренція за винахід між науковцями та права на інтелектуальну власність.

Чи існує модель, яка б допомогла вирішити проблему науковців? Так, вона існує і її джерелом стала абсолютно неочікувана сфера діяльності: розробка програмного забезпечення на відкритому коді (open source software development). Принаймні, про це говорить Карім Лакані (Karim Lakhani) — доцент Гарвардської Бізнес-Школи, який має досвід співпраці зі спільнотами, які працюють у сфері розробки програмного забезпечення на відкритому коді. Його останнє дослідження дає відповідь на запитання, яким чином норми прозорості відкритого коду, вільний доступ та співробітництво можуть бути перейняті науковцями.

Карім Лакані та його співавтори виявили, що саме винесення проблеми на широкий загал, "відкриття" для посторонніх осіб, сприяє її вирішенню. І дійсно, саме посторонні особи — ті, хто знаходиться на периферії поля проблеми — здатні вирішити проблему швидко та якісно.

Дослідження та його висновки опубліковані у статті "Цінність відкритості для вирішення наукових проблем" (The Value of Openness in Scientific Problem Solving). Дослідження показує, яким чином принципи відкритого коду були застосовані для вирішення 166 наукових проблем, у наукових лабораторіях 26 компаній з 10-ти країн за період 4,5 років. Проблеми заторкнули широкий набір сфер, від біотехнології до споживчих продуктів. Саме завдяки використанню принципів відкритого коду було знайдено успішні рішення для третини проблем, які неможливо було вирішити іншими способами.

"Інновації — це те, що відбувається на "перетині" дисциплін. І я вважаю, що сьогодні ми маємо вдосталь доказів, які роблять очевидною необхідність використання принципів відкритого коду", — пояснює Лакані.

З.: Ви стверджуєте, що мали досвід роботи над розробкою програмного забезпечення. А чому Ви зацікавилися вирішенням наукових проблем?

В.: Принципи відкритого коду дуже відрізняються від тих принципів інновацій та розробки продуктів, які досі застосовувалися у більшості компаній. Саме принципи відкритого коду приносять необхідний відсоток прозорості, який дозволяє кожному професіоналу брати участь у вирішенні проблем, які виникають. Чому б не застосувати ці принципи для вирішення наукових проблем?

Люди чомусь вважають, що принципи відкритого коду можуть бути застосовані тільки в одній галузі: у розробці програмного забезпечення. Дослідження, в якому я взяв участь, фактично є спробою довести, що ідея відкритого коду може бути застосована фактично у будь-якій галузі. І в першу чергу — для дослідження та розвитку, які провадяться у компаніях.

З.: Чим відрізняється вирішення проблем у відкритому коді від вирішення проблем у сучасних наукових спільнотах?

В.: Програмісти відкритого коду дуже прагматичні і повністю зосереджені на вирішенні поточних проблем. Науковці також намагаються вирішувати проблеми, проте вони більш націлені на винахід та авторські права. Звісно, в ідеальній науці будь-які знання повинні бути відкритими та вільними, проте на практиці ми часто спостерігаємо протилежну картину. Тому ми вважаємо, що настав час переосмислити принципи роботи науковців.

З.: З якими ризиками можуть зіткнутися науковці, якщо погодяться відкрити проблему для посторонніх?

В.: Для компаній першочерговим ризиком є втрата інтелектуальної власності. Якщо конкуренти узнають про ваші проблеми, значить вони довідаються і про вашу стратегію. Але, на мою думку, компаніям не варто боятися цього. Навіть за умови, якщо вони спробують скопіювати ваші рішення — у більшості випадків це ні до чого не призведе. Адже кожна компанія має свої особливості, тому однакові рішення приводять до різних результатів.

Перевагою ж відкриття своїх проблем для зовнішніх професіоналів є набагато швидший процес прийняття рішень. Окрім того, принципи відкритого коду робить вашу компанію також більш відкритою для надходження знань та компетенцій. Шкода, що поки-що дуже мало компаній усвідомлюють це.

З.: Твердження, що зовнішні професіонали мають більше можливостей вирішити проблему, звучить дещо дивно. Чи не так?

В.: Так. Але якщо спробувати розібратися — це твердження абсолютно логічне. Воно базується на переконанні, що проблема може знаходитися у одній галузі, а її рішення — у іншій. Більшість науковців, яким було запропоновано принципи відкритого коду, ставилися до цієї концепції доволі скептично. Адже вони були найкращими у своїй сфері. Проте, вони ніколи не могли б подумати, що проблеми можуть бути вирішені науковцями із інших галузей знань.

З.: Чому сторонні люди беруть участь у вирішенні проблем?

В.: Це одне з найцікавіших питань. Адже дійсно, чому люди погоджуються брати участь у вирішенні проблем, якщо ніхто не гарантує їм ніякого прибутку? В більшості випадків такі люди отримують, як нагороду, визнання. І це, вочевидь, служить доволі вагомим мотиваційним фактором.

З.: Тобто ідея відкритого коду передбачає, що імена винахідників стають відомими, правильно?

В.: Так. Репутація має надзвичайне значення. Але дослідження мотиваційних факторів у спільнотах відкритого коду показало, що люди прагнуть не лише бути визнаними, але й відчути себе частиною спільноти та "випробувати" свій розум.

У нашому дослідженні кожна проблема була розглянута в середньому 240 людьми. При цьому 10 із них запропонували можливі рішення. І коли ви бачите, що людина витратила на пошук рішення від 35 до 75 годин свого часу, тоді питання, "що мотивувало цю людину" дійсно стає дуже важливим. Всіх учасників можна умовно поділити на дві групи — тих, хто прагнув здобути нагороду (адже за найкраще рішення пропонувалася грошова компенсація) і тих, хто просто отримував насолоду від самого процесу участі у прийнятті рішення.

З.: Над чим Ви плануєте працювати в найближчому майбутньому?

В.: Звісно, ми будемо продовжувати свою роботу над перенесенням принципів відкритого коду на діяльність науковців. Нас також дуже цікавлять точки дотику між компаніями та спільнотами, які працюють у різних сферах. Адже саме на перетині цих сфер утворюються нові ідеї та можливості. Можливо, нам вдасться провести експеримент, в якому одна й та ж проблема буде обговорена як всередині компанії, так і поза її межами, а потім результати такого обговорення будуть порівняні.

Ми будемо продовжувати спостереження за еволюцією ідеї відкритого коду та спільнот, які працюють із ним. Ключове питання: "Яким чином стимулювати волонтерів працювати з проблемами вашої компанії і при цьому залишатися прибутковими?" Тому ми намагаємося зрозуміти, яким чином діють всі ці гібридні моделі та які переваги вони надають тим, хто готовий працювати з ними.

За матеріалами "Open Source Science: A New Model for Innovation", HBS Working Knowledge.
Інтерв'ю публікується в скороченому перекладі з англійської.