Розабет Мосс Кантер про впевненість у власних силах

Розабет Мосс Кантер (Rosabeth Moss Kanter) є бізнес-лідером, консультантом та експертом зі стратегії, інновацій та ведення змін. Вона також займає посаду професора із управління бізнесом у Harvard Business School. До послужного списку авторки належить перелік із 16-ти книг-бестселлерів, серед яких і остання її робота "Впевненість у власних силах: Як починаються та закінчуються смуги перемог та поразок" (Confidence: How Winning Streaks and Losing Streaks Begin and End).

Професор Кантер відома тим, що вона входить відразу до трьох світових рейтингів: "50-ти найбільш впливових світових мислителів у сфері бізнесу", "100 найбільш видатних жінок в Америці" та "50-ти найбільш впливових жінок у світі". Розабет погодилися поділитися кількома секретами, які стосуються феномену впевненості у собі в цілому та її останньої книги зокрема.

З.: Чи можна назвати впевненість у власних силах частиною складу розуму?

В.: Самовпевненість можна віднести до розряду мисленнєвих процесів, але все ж вона не є складом розуму у традиційному розумінні. Впевненість у власних силах — це ситуативне очікування позитивного результату. І саме від цього очікування залежатиме, чи готові ми інвестувати час та зусилля для досягнення певного результату.

Іншими словами, люди готові витрачати час та докладати зусилля на певну справу лише у випадку, якщо вони впевнені, що зуміють досягнути позитивного результату. Такі люди майже ніколи не здаються, завжди продовжують боротьбу за результат і тому мають вищий шанс досягнути успіху. Корінь впевненості у власних силах не обов'язково залежить від характеру людини. Деякі люди зуміли розвинути свою самовпевненість краще, ніж інші, але очевидно те, що вона залежить від конкретних обставин.

З.: Яка різниця між впевненістю у власних силах та видаванням бажаного за дійсне?

В.: Видавання бажаного за дійсне трапляється тоді, коли ми уявляємо успіх і не докладаємо до його досягнення жодних зусиль. Впевненість у власних силах завжди базується на надійному фундаменті. Основами цього фундаменту є звітність, співробітництво та ініціативність.

Звітність передбачає вміння правильно оцінювати факти, свої власні здібності та відповідати за результат як перед самим собою, так і перед іншими. Співробітництво передбачає надання та отримання підтримки від колег, а також вміння взаємодіяти з іншими людьми. Ініціативність передбачає готовність активно діяти та контролювати свої дії.

Впевненість у власних силах — це набір інструментів та навичок, необхідних для успішної активної діяльності. Самі по собі мотиваційні промови, якщо тільки вони не призводять до конкретних дій, не мають жодної цінності. Так само діє і незаслужена похвала (лестощі).

З.: У консалтингу постійна відсутність успішних проектів може призвести до негативного мислення і як наслідок — входження у "темну" смугу. Як уникнути чи виправити таку ситуацію?

В.: Значна частина моєї нової книги присвячена якраз таким поворотним моментам. Насамперед слід зрозуміти один ключовий принцип — ні в якому разі не можна недооцінювати силу позитивних почуттів. Позитивні почуття — це те "паливо", яке допомагає людині рухатися до успіху.

Консультантам потрібно розуміти, що негативізм призводить лише до втрат. Тому їм слід навчитися розпізнавати його симптоми на ранніх стадіях і вчасно усувати їх. Кожна людина опускає руки, якщо їй не вдається досягнути запланованого. Але варто сфокусувати енергію людини на чітких і зрозумілих цілях, яких легко досягнути — як створення позитивного типу мислення стане куди більш простим завданням. Варто стежити і за умовами, в яких працюють ваші люди.

Без впевненості у власних силах люди почувають себе покинутими. Вони не довіряють своїм лідерам і не мають енергії для досягнення цілей. Лідерам слід докласти усіх зусиль, щоб виправити таку ситуацію.

З.: На вашу думку, що легше, потрапити у смугу негативного мислення, чи вибратися із неї?

В.: Повернути собі позитивний настрій набагато складніше, ніж втратити його, оскільки негативний світогляд кількох учасників команди взаємопідсилюється.

Ще одним небезпечним аспектом негативістичного типу мислення є втрата людьми поваги одне до одного. Потрапивши у смугу негативізму — люди починають вважати колег ні на що не здатними лузерами і побоюються такої ж оцінки у свій бік.

Проте, навіть у "найгірших" людей є свої сильні сторони. Завдання лідерів — відшукати ці сторони, виділити їх і сфокусуватися на їх розвиткові. Саме ці "сильні" риси допоможуть людям відновити взаємоповагу.

З.: Якщо організація зуміла досягнути позитивного мислення, яким чином лідери можуть зберегти таке становище та укріпити впевненість людей у власних силах?

В.: Спонукайте своїх співробітників діяти так, як діють лідери. Спонукайте людей брати на себе все більше та більше відповідальності. Таким чином ви отримаєте ще більше ідей, інновацій та інших інструментів для вашого бізнесу.

По-друге, завжди переосмислюйте та переглядайте свої цілі, оскільки завжди можна досягнути більшого. Святкуйте успіхи, але ніколи не забувайте про нові виклики. У сучасному світі вам більше не потрібно спеціально їх шукати — вони самі вас знайдуть.

За матеріалами "Meet the MasterMinds: Rosabeth Moss Kanter on Confidence", Management Consulting News.
Переклад з англійської: Ярослав Федорак, MCUa.