Патрік Ленціоні про «жалюгідну» роботу
Патрік Ленціоні (Patrick Lencioni) — консультант, популярний автор, а також президент консалтингової компанії The Table Group, яка спеціалізується на розвитку та організаційному здоров'ї команд. Одна з останніх його книг має назву "Три ознаки жалюгідної роботи" (The Three Signs of a Miserable Job).
В інтерв'ю, яке наведено нижче, Ленціоні розповідає, чому так багато людей незадоволені своєю роботою, що впливає на результати бізнесу, і яким чином можна виправити ситуацію.
З.: Наскільки розповсюдженою сьогодні є незадоволеність роботою? Який вплив це має на співробітників?
В.: Чи доводилося вам хоча б раз чути розмови про роботу на вечірках чи під час домашніх свят? Кількість історій та анекдотів, які вказують на незадоволеність працівників своєю роботою просто вражає. Незадоволеність роботою сьогодні притаманна для всіх рівнів працівників, всіх вікових груп та територій. Останнє дослідження, проведене Gallup, виявило, що 77% працівників ненавидять свою роботу. І ця ненависть коштує роботодавцям приблизно $350 мільярдів у вигляді втраченої продуктивності.
Люди, які незадоволені своєю роботою, стають цинічними та деморалізованими, вони постійно втрачають ентузіазм, в них знижується самооцінка. А це, в свою чергу, робить таких людей менш продуктивними та ефективними. Ознаки жалюгідної роботи є цілковитою протилежністю до ознак високоефективної та успішної організації, в якій завжди працює мотивований та натхнений персонал, а рівень задоволеності роботою — надзвичайно високі.
З.: Які причини жалюгідної роботи?
В.: Основним джерелом незадоволеності на роботі є накопичення влади в руках однієї людини (прямого керівника). Існує безліч досліджень, які підтверджують це, включаючи вже згадане нами опитування Gallup, а також дослідження The Blanchard Companies.
Подібні дослідження достовірно встановлюють, що саме стосунки працівника з його безпосереднім керівником є визначальним фактором задоволеності на робочому місці. Цей фактор має куди більше значення, ніж компенсація, бонуси, переваги, баланс між роботою та особистим життям тощо.
Навіть працівники, які отримують високу зарплатню, виконують цікаву роботу та наділені достатньою автономністю, не відчувають себе задоволеними, якщо їхнє безпосереднє керівництво не забезпечує їх достатнім зворотнім зв'язком та не підтримує з ними постійного позитивного контакту.
З.: Якщо існує так багато проблем, пов'язаних із зниженням продуктивності, тоді чому ж компанії не приділяють додаткової уваги проблемним людям та не намагаються зробити їх щасливішими?
В.: Дуже хороше запитання. Думаю, деякі компанії дійсно намагаються зробити працівників щасливішими — але поки-що не знають, яким чином цього досягнути. Вони виплачують їм додаткові бонуси, але такі бонуси не мають довгострокового впливу. Адже люди хочуть бути відомими та відчувати, що їхня діяльність має значення.
Організації не повинні як до належного, ставитися до того, що їхні співробітники вважають свою роботу жалюгідною. І в першу чергу це стосується знову ж таки безпосередніх керівників. Лише дуже невелика кількість менеджерів виявляють справжній непідробний інтерес до своїх підлеглих, нагадують їм, який вплив їхня робота має на інших та допомагають створити нові креативні способи оцінки власної діяльності.
Менеджери часто вважають себе занадто зайнятими. Але вони забувають, що однією із надзвичайно важливих частин їхньої роботи якраз і є зворотній зв'язок із людьми, без яких існування компанії неможливе — їхніми підлеглими.
З.: Чи можна якимось чином провести діагностику компанії, щоб визначити, наскільки жалюгідною чи навпаки — успішною, вважають її співробітники?
В.: Якщо лідери дійсно переймаються цим питанням — вони знатимуть, наскільки успішною є їхня організація. Насправді ентузіазм людей завжди помітний, як і те, що вони виконують свою роботу із задоволенням. Якщо ж ви навіть не здогадуєтесь, як працівники ставляться до вашої компанії — то можливо краще просто запитати в них про це? А якщо хочете перевірити, наскільки добре ви, як лідер, справляєтесь із викликами, які ставить перед вами організація, тоді чесно дайте відповіді на запитання: "Чи справді я знаю своїх працівників? Чи знають мої працівники, що їхня робота має значення для інших? Чи знають вони, яким чином оцінювати свою успішність?"
З.: Якби Ви могли дати менеджерові лише одну пораду, яким чином покращити умови праці у компанії, що це була б за порада?
В.: Завжди цікавтесь справами своїх співробітників. Запитуйте про їхнє життя. Як особисте, так і професійне. І не забувайте, що будучи менеджером, ви маєте вроджену здатність впливати на людське життя. Скористайтесь цією можливістю і зробіть їх щасливішими.
За матеріалами "Patrick Lencioni on Miserable Jobs", Management Consulting News.
Переклад з англійської: Ярослав Федорак, MCUa.
|