Деніел Пінк про нове мислення

У своїй першій книзі "Нація вільних агентів" (Free Agent Nation) Деніел Пінк (Daniel Pink) розповідає про розвиток та вплив нового світу роботи. Його остання книга "Нове мислення: Перехід від інформаційної до концептуальної ери" (A Whole New Mind: Moving from the Information Age to the Conceptual Age) йде далі, описуючи те, як вижити у автоматизованому та аутсорсинговому світі.

Пінк працює редактором журналу Wired. Його статті на тему бізнесу та технологій з'являлися у таких виданнях, як The New York Times, Harvard Business Review та Fast Company.

Нижче наведено уривок інтерв'ю з Деном.

Деніел Пінк (Daniel Pink)

В.: Навички людей, які відповідали за логічне, лінійне мислення, вміння категоризувати та аналізувати відходять на задній план, а на передній план виходять особистісні навички, емпатія, вміння бачити загальну картину тощо. Звісно, логіка також потрібна. Але тепер її не достатньо.

З.: Чи можемо ми сказати, що деякі сфери, наприклад рекламна, вже сьогодні базуються на концептуальному мисленні?

В.: Безперечно. Окрім реклами можна назвати виробництво фільмів та мультфільмів, в яких йдеться про створення історії. Але сьогодні споживчі продукти також включаються у концептуальну парадигму.

Наприклад, Procter & Gamble все більше та більше покладається на дизайн. Компанії Target вдається доволі успішно конкурувати з компанією Wal-Mart не завдяки логічному та раціональному фокусу на нижчі ціни, а завдяки орієнтації на дизайн. І все більше компаній користуються такими концептуальними перевагами.

З.: Як впливає концептуальна ера на робочі стосунки та людей, яких наймають компанії?

В.: Компанії прагнуть наймати спеціалістів із розвинутою правою півкулею, креативним мисленням, яке неможливо віддати на аутсорсинг чи скопіювати. Йдеться про людей із внутрішньою мотивацією — тобто тих, які по-справжньому люблять те, чим займаються.

Наприклад, люди стають дизайнерами не тому, що вони хочуть заробити десять мільярдів доларів, а тому, що вони по-справжньому люблять свою справу. Те саме може бути правдивим щодо будь-якої іншої професії. Наші здібності — частина нашої природи. Потрібно лише помітити і вдало використати їх.

З.: Але ж більшість компаній не здатні на повну використовувати здібності свого персоналу?

В.: На жаль, це правда. Я знаю безліч фінансистів, які малюють картини у своїх гаражах на вихідні. Або юристів, які займаються написанням кіносценаріїв. Але, на жаль, я не знаю жодного скульптора, який би ночами займався вираховуванням податків, тому що він отримує від цього задоволення.

Багато людей починають займатися тією чи іншою справою через почуття економічної потреби. Але, цілком ймовірно, що у них немає внутрішньої мотивації в цьому напрямку. Втім, на щастя, сьогодні спостерігається все більше та більше прикладів коли люди намагаються не просто знайти роботу, а знайти місце, де вони зможуть максимально проявити свої внутрішні таланти.

Ден Пінк (Daniel Pink): як змінилася мотивація персоналу у XXI столітті

В.: Я не хочу, щоб ви звинуватили мене у ідеалізмі чи мрійництві, але заняття улюбленою справою — це дійсно найкращий спосіб розвивати свої професійні навички. Принаймні, сьогодні! Можливо, 50 років тому все було навпаки.

Сьогодні ж практично будь-яку рутинну і нецікаву роботу можна автоматизувати або винести за межі компанії. Тому людям вигідніше працювати з неповторюваними креативним завданнями. Це і цікавіше, і більше значить для компанії.

З.: Повертаючись до робочого оточення, які умови повинні створити компанії для своїх співробітників у концептуальну еру?

В.: Людям потрібно дати певну автономію робити "великі" речі, але при цьому вимагати від них звітності. Тобто не дозволити стати їм безвідповідальними. Для цього потрібно встановлювати розумні дедлайни та вимірювати ефективність. Не можна повністю покладати підлеглих самих на себе, але так само не можна тримати їх у жорстких рамках.

І, якщо це можливо, потрібно постійно підігрівати інтерес співробітників до чогось нового, намагатися виявити їх вроджені сильні сторони та використати їх на користь компанії.

Найуспішнішими будуть ті організації, які зуміють надати своїм людям відчуття зв'язку, розуміння цілі, до якої рухається компанія та натхнення.

З.: А чи змінила концептуальна ера організацію самих компаній?

В.: Безперечно! Сьогодні ми можемо бачити все більше так званих "не лише заради прибутку" компаній. Звісна річ, вони також повинні заробляти гроші для того, щоб забезпечувати своє існування, але гроші не є їх єдиною мотивацією. Створення таких компаній надалі ставатиме все більш та більш важливим, оскільки саме вони зможуть надати людям відчуття цілі та мети, куди рухатися і навіщо вони існують.

З.: Які поради Ви могли б дати постачальникам професійних послуг відповідно до Вашої ідеї концептуальної сфери? Яким чином вони можуть долучитися до зміни парадигми?

В.: Перш за все їм також потрібно задати собі стандартне запитання: чи роблять вони те, що хтось інший може зробити швидше, якісніше або дешевше? Чи задовольняють вони певні духовні, емоційні або естетичні потреби суспільства?

З.: І останнє запитання: Якби Ви могли дати людині лише одну пораду, яким чином досягнути успіху у концептуальну еру, то що це була б за порада?

В.: Найкраще рішення для вашої кар'єри — це знайти роботу, яку ви по-справжньому любите і виконуєте із задоволенням. Тоді ви станете більш цінним співробітником і зумієте досягнути більшого.

Я турбуюся за тих, хто "робить" кар'єру тільки тому, що так захотіли їхні батьки, вчителі чи партнери. Прислухатися варто тільки до свого серця!

За матеріалами "Daniel Pink on a Whole New Mind", Management Consulting News.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.