Як стати кращим лідером

Досягнення вершин у сфері лідерства вимагає багато навчання, переконана професор Гарварду Лінда Хілл (Linda A. Hill). Втім, деякі лідери, такі як Біл Белічік (Bill Belichick), мають в крові те, чому іншим потрібно довго і наполегливо вчитися.

Лінда Хілл вивчає та викладає лідерство протягом тридцяти років. Вона проводить численні дослідження серед підприємців, включаючи управління стосунками між організаціями, впровадження глобальної стратегії, новітні ринки, інновації, управління талантами та розвиток лідерства. Вона є автором книг "Як стати менеджером" (Becoming a Manager) та "Як бути босом" (Being the Boss).

В інтерв'ю, яке пропонується вашій увазі, вона дає відповіді на запитання щодо лідерства та її досліджень.

Лінда Хілл (Linda Hill)

З.: За майже тридцять років професорської діяльності, на яких сферах Ви найбільше фокусувалися?

В.: Мене найбільше цікавлять дослідження у трьох сферах. Перша — це те, як люди навчаються керувати. Я досліджую, як люди проходять через кар'єрні трансформації. Намагаюся зрозуміти, які виклики виявляються для них найскладнішими та на які навички вони покладаються для їх подолання.

Друга сфера моїх інтересів — це лідерство та інновації. А третя — впровадження глобальних стратегій, які включають в себе покращення крос-функціональних стосунків та стратегію управління талантами.

З.: Ваша перша книга, "Як стати менеджером" документує досвід 19-ти управлінців, які знаходяться на посаді протягом першого року. Чого Ви навчилися з часу публікації книги у 2003-му році?

В.: Я прийшла до розуміння, що багато людей ніколи не зможуть досягнути досконалості в управлінні. Дивовижно, що людям, які керують компаніями протягом 15-ти років, іноді доводиться читати книгу "Як стати менеджером", щоб зрозуміти основи.

З.: Яку роль відіграє досвід у лідерстві? Лідерами народжуються чи стають?

В.: Мої дослідження свідчать, що люди навчаються успішно виконувати свою роботу саме завдяки досвіду. Цього не можна навчитися у школі. Коли студенти потрапляють в групу МВА — ми чесно їм говоримо: "Ми не можемо навчити вас бути лідерами, але на щастя ви самі можете навчитися цьому". Лідерами стають, а не народжуються — це однозначно. Але ними стають ті люди, які вміють керувати собою і прагнуть до саморозвитку. Будучи лідером, ви використовуєте себе як інструмент з метою досягнути певного результату в організації.

З.: Яким же чином студенти стають лідерами?

В.: Шлях до лідерства — це процес навчання і антинавчання. Вам потрібно багато перевчатися і навіть якщо у вас є певний успішний досвід — завжди залишатися відкритим до нових ідей та інтерпретацій. Йдеться про трансформацію своєї професійної ідентичності. Це дуже глибоке навчання, яке потребує абсолютно іншого менталітету та набору цінностей.

Більшість людей з подивом признаються мені: "Я ніколи не думав, що процес підвищення буде настільки болісним". Причиною цьому — необхідність перенавчатися, вдаватися до антинавчання. Раптом вам стає очевидно, що відповідати за дії та досягнення інших набагато важче, ніж за свої власні. Будучи лідером ви відповідаєте не за набуття компетенцій, а за набуття нових професійних ідентичностей. Адже зробити роботу самому завжди простіше, ніж досягнути ідеального її виконання іншими.

З.: У багатьох випадках лідерство асоціюється з престижем. Яким чином егоїзм та відчуття власної вищості лідера можуть впливати на бізнес?

В.: Більшість лідерів, з якими мені доводилося спілкуватися, важко назвати скромними. Але вони надзвичайно щирі та відкриті люди. Вони знають, як змусити інших почувати себе добре. Вони хочуть досягнути результату незалежно від того, хто отримає похвалу за здійснений процес. Власне, саме в цьому і полягає лідерство.

Вам слід керувати так, наче кожна людина має надзвичайно велике значення, бо так воно і є насправді. Якщо люди не мають для вас значення — значить від них треба позбавлятися, оскільки вони не приносять користі для компанії. Або ви впевнені, що працівник може зробити вагомий внесок — і тоді ви зобов'язані його цінувати; або ви вважаєте, що він нічого не вартий для компанії — і тоді потрібно позбавлятися від нього. Принаймні, це буде чесно! Ви повинні дати людям змогу знайти місце, де вони зможуть повністю розкритися і проявити свій талант.

З.: Чи повинен керівник завжди залишатися "за лаштунками" чи навпаки — бути на виду?

В.: Кожна людина прагне можливості зробити свій внесок у ту справу, яку вважає важливою. Основне завдання керівника — створити умови, при яких такі можливості будуть відкритими для кожного.

З.: Чи є у Вашому дослідженні несподівані відкриття, якими Ви могли б з нами поділитися?

В.: Як показує наше дослідження, найбільш успішні люди погано знають самих себе. Виявляється, що ми дізнаємося про себе більше, коли переживаємо провал, а не коли досягаємо успіху. При цьому потрібно пам'ятати, що найкращими лідерами стають саме ті люди, які добре знають себе — всі свої сильні та слабкі сторони. Тому успішним підприємцям варто більше працювати над пізнанням самих себе!

За матеріалами "Becoming a Better Leader", Inc..
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.