Американські дослідники розповідають про
тенденції розвитку лідерства в Україні

Метою американсько-українського дослідницького проекту є аналіз тенденцій розвитку лідерства в різних вікових групах українців. Об’єктом дослідження є два демографічні розрізи населення, зокрема, молодша вікова категорія віком 20-29 років та старша вікова категорія віком 50-59 років. У дослідженні взяли участь 25 міст України (1200 респондентів). Основним завданням було перекласти на українську мову і застосувати методику шкали лідерства, розроблену визнаними експертами в сфері лідерства в Америці Джимом Кузесом (Jim Kouzes) та Баррі Познером (Barry Posner). Дана методика детально описана в книзі «Виклик лідерства» (The Leadership Challenge). Пропонуємо вашій увазі коротке інтерв'ю з дослідником проекту доктором Бойдом Джонсоном (Dr. Boyd Johnson) [1].

Бойд Джонсон (Boyd Johnson)

Чому Ви вирішили застосувати методику шкали лідерства саме в Україні?

Метою спільного американсько-українського дослідницького проекту було перекласти на українську мову методику шкали лідерства і вивчити перспективи розвитку лідерства на прикладі двох груп, представників різних поколінь, які піддавалися впливу різних стилів лідерства в Україні. Цей інструмент широко використовується для оцінки лідерства. Автори Джим Кузес і Баррі Познер вже понад тридцять років збирають та аналізують дані опитування за шкалою лідерства (опитано близько 1,3 мільйона респондентів). А їхню книгу «Виклик лідерства» перекладено багатьма мовами, включаючи російську. Отже, ми спробували застосувати цей інструмент в Україні.

Україну було обрано для цього дослідження через її унікальне історичне минуле, політичні відносини, культурні надбання і географічне положення, а також у зв'язку з кардинальними змінами в лідерстві, що відбувалися протягом останніх століть. Детальну інформацію про зміни можна знайти у щорічному дослідженні статистики актуальних проблем українського суспільства, що проводиться Академією Наук України [2]. Українці пройшли через невиправдано високі демократичні очікування в 2004-2005 рр. під час Помаранчевої революції, а потім зазнали масове розчарування в зв'язку з політичною нестабільністю, дерегулюванням та економічною кризою [3].

Сучасний стан українського суспільства вказав на необхідність вивчення нових змін у лідерстві, особливо зважаючи на події Євромайдану в кінці 2013-го року та масові протести по всій країні, які пов’язані з питаннями європейської інтеграції, демократії та розвитку громадянського суспільства в Україні.

Будь-яка культура стикається з викликами, що виникають внаслідок проблем балансування між притаманними їй культурними нормами та вимогами і очікуваннями, покладеними на її лідерів. Таким чином, зі змінами в культурі та вимогах, покладених на лідерів, зазнає змін і практика розвитку лідерства. Тому це дослідження є актуальним для України саме цього року.

Як Ваша дослідницька група визначає термін "лідерство", і як саме Ви виконали дослідницький проект в Україні?

На сьогодні існує багато книг у перекладі з питань лідерства (досвід США). Деякі з них присвячені Україні. Більшість досліджень зосереджені на політичному лідерстві: гендерних питаннях у політичному лідерстві (роль жінок у політиці), ЗМІ та політичному лідерстві, а також молодіжному та політичному лідерстві в Україні. Деякі публікації присвячені особливостям бізнесу та лідерства в Україні, де лідерство розглядається як частина процесу управління.

У рамках науково-дослідного проекту наша команда американських дослідників запропонувала західне визначення лідерства як "процесу соціального впливу, де одна людина може заручитися допомогою і підтримкою інших у виконанні спільного завдання". "Лідерство в кінцевому результаті стосується створення таких умов для людей, що сприяють появі чогось екстраординарного» [4]. Лідерство проявляється в політиці (уряд), бізнесі (корпорації та малий бізнес), третьому секторі та освіті (академічних середовищах).

Кількісні показники цього інструменту. Дана методика складається з п’яти груп запитань (по шість у кожній):

1. Вибір напряму: мотивація власним прикладом.
2. Зацікавленість у створенні спільного бачення: досягнення спільної мети.
3. Стимулювання процесу: оцінювання ризиків статус-кво.
4. Взаємодопомога: сприяння ефективній командній роботі.
5. Об’єднання сердець: визнання внеску інших членів команди.

Переклад даної методики був зроблений в Україні. Оцінка результатів проводилася на підставі опитування 1200 респондентів (25 міст у різних регіонах України). Респондентів було розділено на дві групи: молодша вікова категорія (20-29 років) і старша вікова категорія (50-59 років).

Поділіться, будь ласка, найцікавішими результатами Вашого дослідження?

Попередні кількісні результати дослідження вперше були представлені на міжнародній конференції в Україні (Суми) "Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Джонсон, 2011) і на Міжнародній асоціації лідерства у Денвері (штат Колорадо, США, 2012). Будемо презентувати кінцеві результати в 2014-му році на ХІІI Міжнародному Семінарі "Релігія і громадянське суспільство" в Ялті (Україна).

На прикладі України ми бачили якими складними і різнобарвними можуть здаватися системи лідерства, стилі та очікування. Існують відмінності в моделі лідерства серед представників молодого і старшого покоління. Представникам старшого покоління притаманний такий атрибут лідерства, як «справедливий», і їхній концепції лідерства відповідає модель радянського лідера. Молоде покоління не має чітко сформованої концепції чи моделі, проте різко відрізняється від старшої генерації. Нещодавні політичні події та протести взимку 2013-2014 рр. демонструють зрушення в сприйнятті політичного лідерства представниками всіх поколінь в Україні. Таким чином, існує потреба в додаткових дослідженнях, які визнають плинність міжкультурних лідерських парадигм. Це представляє нову захоплюючу і глибоку область для проведення досліджень розвитку лідерства в майбутньому.

Mатеріал підготували: к.соц.н. Буко С.Л.; к. філ. н., магістр мистецтв (управління в освіті) Батрин Н.В.; Магістр наук, управління неприбутковими організаціями, управління проектами Титаренко Я. Г. (Precedent Academics).

Результати дослідження поширено через наукові публікації та презентації на конференціях:

1. Johnson, B. (2014, May) Adaptation of Leadership Practice Inventory (LPI) in Ukraine. — XIII International Seminar "Ethnicity and power: Politics and Cultural Symbolic Resources of Etho-Political Mobilization" which will take place on May 20-25, 2014 in Yalta, Ukraine.

2. Барнс Дж., Буко С., Джонсон Б., Костенко Н. (2012, October) (2012, жовтень) «Крізь дзеркало: чи спрацьовують західні системи оцінювання лідерства у міжкультурному контексті?» Статтю було представлено на 14 щорічній Міжнародній Конференції Асоціації Глобального Лідерства, що проводилася під гаслом «Лідерство через великі розходження: з'єднання культур, контекстів і складнощів міжкультурного середовища» у Денвері (штат Колорадо, США).

3. Джонсон Б. (2011, квітень) Лідерство: дослідження в Україні. [Лідерство: Соціологічне дослідження в Україні. М.В. Жук (ред.). Праці 4-ї Міжнародної конференції з інноваційного розвитку суспільства в умовах крос-культурної взаємодії. Суми: SOIPPO, стор. 14-18. (українською мовою).

4. Джонсон Б. (2010, жовтень) "Глобальне лідерство: соціологічне дослідження в Україні", представлене на Міжнародній асоціації лідерства/АМЛ і 12-й щорічній Глобальній конференції, назва «Лідерство 2.0: час діяти", Бостон, Массачусетс, США.

¹ Бойд Джонсон (Dr. R. Boyd Johnson), старший викладач, доктор наук, професор Уолденського університету (Walden University, США). Kерівник спільного американо-українського проекту «Міжкультурна компетентність та культурний інтелект: аналіз на прикладі України». Ступінь доктора наук, міжнародні дослідження (Оксфорд), ступінь магістра в галузі антропології (Університет штату Каліфорнія), теології (Семінарія Фуллер), і ступінь бакалавра в галузі антропології (Університет штату Каліфорнія в м. Лос-Анджелес).

² Головаха Є., Паніна Н. (2009) Основні етапи і тенденції в трансформації українського суспільства: від перебудови до Помаранчевої революції. В Українському соціологічному огляді. Названий на честь Наталії Паніної 2006-2007 (с. 3-24) Київ: Інститут соціології НАН.

³ Куценко О. (2009) Україна під час суспільної трансформації: куди йдемо? В Українському соціологічному огляді. Названий на честь Наталії Паніної 2006-2007, Київ: Інститут соціології НАН. С. 58-74

⁴ Кузес Дж. М., Познер Б. З. (2007). Виклик лідерства (4-е видання). Сан-Франциско, Каліфорнія: Джоссі-Бас.