Family Inc.: як застосування засад бізнесу допомагає створювати родинне благополуччя

Хоча позитивний фінансовий результат є однаково важливим для благополуччя як корпорацій, так і родин, рідко коли сім’ї підходять до управління своїми активами з позицій бізнесу. У своїй новій книзі «Family Inc.: Using Business Principles to Maximize Your Family's Wealth» («Компанія “Сім’я”: як застосувати бізнес-принципи для максимізації добробуту родини»), Дуглас Маккорнік (Douglas McCormick), керуючий партнер MCI Equity Partners, розглядає, як раціоналізувавши підходи до управління фамільними активами ми можемо привнести до сімейного життя більшу фінансову стабільність. Відповідаючи на запитання радіопрограми Knowledge@Wharton Show, Маккорнік розповів, як цього досягти на практиці.

Дуглас Маккорнік (Douglas McCormick)

Загалом, книжок про сімейні фінанси більш ніж достатньо. Чому Ви вирішили написати ще одну?

Так, але, здебільшого, ці праці стосуються питань нерухомості та інвестицій у купівлю чи випуск акцій, що, погодьтесь, для більшості людей недоступно. Тому я спробував створити універсальну модель, котра може помогти кожному оцінювати якість своїх рішень. В основі книги лежить ідея: будь-яка родина повинна сприймати себе як міні-підприємство, яке має два головні активи — працю та фінанси. Сутність гри полягає в тому, аби навчитись конвертувати працю в капітал, за рахунок якого житиме сім'я, коли перший актив вичерпає свій потенціал.

На мою думку, праця — це найбільш недооцінений фамільний актив. Цікаво, що більшість інвесторів виявляють короткозорість, фокусуючись на фінансових активах, але ж вам треба заробити капітал і лише після цього можна говорити про те, як їм управляти.

Наскільки часто люди підходять до управління сімейними фінансами, як до бізнесу?

Мій досвід показує, що це трапляється дуже рідко. Сама структура галузі сімейних фінансів спонукає людей шукати рішення в продуктах — страхових чи інвестиційних. Але ж в основі фінансової незалежності — раціоналізація рішень, які ми приймаємо. Такі речі, як звіт про прибутки та збитки, баланс, управління ліквідністю є актуальними для кожної родини.

Також я неухильно вірю в підприємництво. На моє переконання, це практично єдиний надійний шлях до стабільності вашого фінансового стану. І на фінансових ринках, і на ринку праці — ви неминуче стикаєтесь із дуже жорсткою конкуренцією. Але поєднавши матеріальні активи з працею, можна отримати найбільш стабільний рівень дохідності того, що у вас є. Хоча і прийнято вважати, що підприємництво — це щось дуже ризиковане, насправді рівень ризику в ньому набагато нижчий, ніж здається багатьом людям.

Виглядає, що підходи «міленіалів» до фінансів дещо різняться від ставлення, яке відрізняло попередні покоління.

Цілком вірно. Думаю, що люди починають усвідомлювати: правила гри змінилися. Так, ровесники мого батька (йому зараз майже 80), як правило, за все життя мали дві-три роботи. А «міленіали», напевно, змінять більш ніж 10 місць праці. Тому, рішення, на яких ґрунтуватись надійність їхнього фінансового стану, відрізнятимуться від виборів, котрі здійснювали представники попередніх генерацій.

Звісно, що більше часу ви маєте попереду, то гнучкішими можуть бути ваші підходи до формування свого капіталу. Але ніколи не пізно розпочати. Якщо людині трохи більше ніж 50, у неї достатньо часу, щоб зробити інвестиції, які підтримуватимуть її десь 20-30 років після виходу на пенсію.

Як оцінити якість рішення, коли справа торкається дітей та їхньої освіти?

По-перше, коли я говорю про застосовування принципів ділового світу в родині, це не обов’язково означає прийняття «найкращих» бізнес-рішень. Йдеться про прийняття виважених рішень.

Дитина — це завжди чималі інвестиції та фінансові зобов’язання, але в першу чергу факт її народження є особистим вибором родини, який має для неї величезний сенс. Що стосується навчання в коледжі, то перед усе слід поставити собі запитання: «Чи мають мої діти здібності, бажання та зацікавленість, необхідні для здійснення професійної діяльності, котра потребує вищої освіти?»

Найгірша інвестиція — це провчитись чотири роки, а потім не скористатися з набору здобутих знань. Зараз ведеться чимало розмов навколо високої вартості освіти. І це цілком правильно. Проте також варто оцінити цю інвестицію у п’ятдесятирічній перспективі. Адже дуже часто не враховується те, що освіта може продовжити ваше професійне життя. Якщо ви виконуєте фізичну або суто технічну працю, то, швидше всього, завершите свою кар’єру приблизно в 60 років. Водночас на ринку праці є попит на фахівців у віці понад 70, котрі можуть запропонувати певні інтелектуальні навички.

А як найчастіше приймаються рішення в родинах?

Згідно моїх спостережень, зазвичай хтось один має достатньо вмінь, часу та бажання для того, аби ґрунтовно обмірковувати різні питання, але при цьому остаточне рішення приймається у партнерстві. Наприклад, так відбувається в моїй сім’ї. Така вже в мене робота — доводиться постійно продумувати різні нюанси родинних виборів. Коли ж йдеться про прийняття значних фінансових зобов’язань, це завжди наше спільне сімейне рішення.

» Докладніше на Amazon

Зараз все більше «міленіалів» не поспішають обзаводитись родиною. Напевно, це правильно?

Повністю з цим згідний. У багатьох випадках те, якою буде ваша Family Inc., залежить від професійних виборів, котрі ви робите на початку своєї кар’єри. Тому чим пізніше люди одружуються, тим більше вони можуть запропонувати один одному. І це стосується не лише ставлення та поведінкових моделей, але й також ресурсів та зобов’язань.

Чи прийнято в родинах відкрито обговорювати питання спадщини?

Чимало людей упродовж цілого життя накопичують капітал, а тому їм буває важко про це говорити. Хтось може приймати чудові фінансові рішення, але при цьому наступне покоління не готове до того, щоб взяти на себе відповідальність за фамільний капітал. Тому час від часу слід збирати родину, для того аби обговорювати такі питання. По-перше, це допомагає розвинути в молоді потрібні навички, а також гарантує: у вас з’являться наступники і якщо щось станеться, є хтось, хто в змозі взяти на себе відповідальність за активи, котрі ви залишите.

Напевно, періодичність проведення таких зустрічей може суттєво відрізнятися в різних сім’ях. Зокрема, це залежить від віку дітей.

Думаю, що більшість таких розмов можна проводити доволі рідко. Діти і так безперервно спостерігають, як батьки приймають рішення — навчаються весь час. Але якщо ви підійдете до цього, як до загальних зборів акціонерів — якщо раз на рік збиратиметеся разом та переглядатимете по пунктах, якою є фінансова позиція родини, це принесе вам величезні вигоди.

І ще, я вірю в користь помилок, особливо для молодої людини. Якщо ви даватимете дітям можливість зазнавати малих невдач (наприклад, неправильно розпорядитись кишеньковими грішми чи кредитною картою), це стане для них дуже цінним уроком. Хай краще вчиняють дрібні прорахунки, ніж пізніше прийматимуть кепські рішення по значно більших цифрах.

Процес становлення підприємця не може бути простим, але він не повинен розглядатись як щось неможливе. Ви з цим погоджуєтесь?

Найбільшою перепоною для підприємництва є брак рішучості, потрібної для того, щоб почати справу. Бо нерідко речі, які ви б хотіли знати, залишаються прихованими від вас доти, доки ви не наберетесь мужності та не почнете випробовувати це на практиці.

Якби Вас попросили виступити перед випускниками коледжу, що б Ви їм сказали?

Перед усе я привітав би їх із тим, що було здійснено вкрай важливу інвестицію в освіту, а потім би сказав, що настав час її монетизувати. Для цієї вікової групи найважливішим є максимізація тривалої цінності своєї праці. І тут є кілька стрижневих моментів. Так, слід сфокусуватись не на тому, якою буде ваша зарплата наступного року, а на навичках, котрі залишатимуться потрібними в економічному просторі протягом довгого часу.

Ви можете заснувати компанію, яка матиме гарні перспективи для зростання. Але поняття «стійке зростання» мусить означати не тільки розвиток бізнесу, але й вдосконалення ваших вмінь. Молода людина, будучи часткою чудового бренду, який пропонує її фірма, отримує неабияку цінність для себе. Бо це допомагає їй вибрати напрям, куди найкраще рухатись далі.

Також я великий прихильник гнучкості. Ринок змінюється дуже швидко і вам знадобиться здатність «експортувати» навички, набутих у певній сфері, в інші галузі чи ринкові середовища. Отже, набори функціональних вмінь, як-от в царині маркетингу, фінансів, управління людськими ресурсами, операційного менеджменту, є дуже корисними, бо не прив’язують вас до конкретної галузі. Ви можете їх застосувати у найрізноманітніших сферах.

За матеріалами "Family Inc.: Bringing Business Lessons Home", Knowledge@Wharton.