10 шкідливих комунікативних звичок, які можуть зруйнувати вашу кар’єру

Звичка на то й звичка, що стає для нас «другою натурою». Ми дуже добре бачимо те, що нас дратує в інших і не помічаємо «гріхів» за собою; а потім дивуємося, чому нас «обходять», коли визначають кандидатів на просування або формують команду для реалізації цікавого проекту.

Діана Бухер (Dianna Booher), відома авторка та консультантка, описує десять шкідливих комунікативних звичок, які можуть вкоренитися в процесі вашої взаємодії з босами, колегами або партнерами, що створює ризик втратити не лише кар’єрні перспективи, але й роботу взагалі.

1. Несподіване втручання

Люди, які постійно дратують своїх босів, друзів чи колег, можуть мати кілька шкідливих комунікативних звичок. Наприклад, побачивши групу знайомих, вони зненацька втручаються в розмову та починають говорити про щось, що не має жодного відношення до її теми. Це все одно, що серед тиші і спокою почати кричати «караул!». Якщо таке трапляється один раз, оточуючі можуть подумати: «Що ж, буває, можливо, людині щось привиділося». Але якщо таким чином ви постійно нав’язуватимете себе як співрозмовника, то в процесі будь-якого спілкування вас намагатимуться «заблокувати» або просто ігноруватимуть.

2. Віртуоз на авансцені

Можливо, ви зауважуєте за собою таке: хтось розповідає, як його жахливо десь обслужили; який нестерпний бос; що зробила його найгеніальніша дитина; як блискуче проявила себе команда; або як важко стало працювати. І тут ви всім закриваєте рота, бо починаєте розповідати свою неперевершену історію, відчуваючи себе солістом на авансцені, котрий, як вам чомусь здається, має викликати беззаперечне захоплення.

3. Не-називання імен

Звісно, є випадки, коли згадувати чиїсь імена небажано. Але якщо для цього немає вагомих причин, то, не називаючи в контексті розмови імена людей, яких знають ваші співрозмовники (наприклад, колег або клієнтів), ви змушуєте їх замислитися над тим, чи варто довіряти інформації, яку подаєте. Можливо, ви любите розповідати про свої неіснуючі досягнення і тому спеціально не називаєте тих, хто може вивести вас «на чисту воду»?

4. Головне — це я

Дуже часто торгові представники розпочинають розмову з потенційним клієнтом приблизно так: «Дозвольте розповісти про нашу команду і про те, що ми можемо зробити для вас…». Але клієнт (як і будь-який інший незнайомець) у першу чергу хоче знати, що ви можете для нього зробити і тільки після цього, ймовірно, може погодитися вислухати інформацію про вас.

5. Непереносимість вислуховування

Є люди, які скаржаться на непереносимість лактози. Але набагато більше тих, хто страждає синдромом «непереносимості вислуховування». Всі їхні комунікації сфокусовані на тому, що отримується «на виході». Такі люди можуть ставити запитання, але їхня поведінка показує: вони не «чують» того, що кажуть інші.

6. Бажання поспілкуватися з кимось цікавішим

Швидше за все, ви стикалися з чимось таким. Хтось радо вас вітає і, тиснучи руку чи говорячи банальні люб’язності, заглядає вам через плече, дивлячись — чи є поруч хтось цікавіший. Такі індивіди готові скористатися з першої ліпшої нагоди, аби перервати бесіду з вами та полетіти туди, де їх чекає щось менш ординарне. Отже, зазираючи співрозмовнику крізь плече, ви даєте сигнал: «Відійдіть — не заважайте мені шукати когось цікавішого, ніж ви!»

7. «Скидання»

Це відчуття важко описати, але воно знайоме багатьом. Ви відправляєте e-mail з кількома добре продуманими запитаннями. А у відповідь отримуєте щось написане нашвидкуруч — те, що ніяк не є відповіддю на ваші запитання. Або розмовляєте з кимось під час якогось заходу: вам пару разів кивають у відповідь на ваші коментарі і обертаються до вас спиною, аби порозмовляти з тим, хто проходить мимо.

8. Брак пунктуальності

Ви запізнюєтесь на зустрічі, не відправляєте вчасно звіти, затягуєте з відповіддю на листи... Такими чином ви доносите до інших послання: я ціную свій час набагато більше, ніж ваш. Або відверто демонструєте, що не справляєтеся зі своїми обов’язками. І одне, і друге справляє про вас вкрай негативне враження.

9. Відсутність реагування

Відсутність реагування проявляється у кількох формах. Ви «забуваєте» відповісти на листа, пропускаєте «повз вуха» запитання колег. Під час нарад відсиджуєтеся мовчки або щось кажете, просто щоб продемонструвати свою фізичну присутність; а, можливо, ще й ігноруєте політики чи процедури чи виявляєте інші активні або пасивні форми неприйнятної поведінки. Потім це стає для вас звичним і за вами закріплюється репутація «токсичної» людини, яку ніхто не хоче бачити в команді або проекті.

10. Примхи настрою

Колеги очікують, що ви контролюватимете свій настрій. Ніхто не хоче мати справу з тим, хто сьогодні втілюється в образі «одноокого людожера» чи «баби-яги», а завтра стає «чудо-витязем» або «доброю феєю». Якщо запланована зустріч з постачальником, її учасники хочуть знати заздалегідь — чого від вас очікувати. Людина, якій властиві перепади настрою, створює для бізнесу чималий ризик.

За матеріалами "10 Leadership Communication Habits That Ruin Relationships", The CEO Magazine.

Ілюстрація: Fabrik Brands