Як уникнути внутрішнього спустошення?

Автор: Ярослава Лоянич
Джерело: kmbs

Про мотивацію говориться багато, проте якщо людина спустошена й нещаслива, як її не мотивуй — все одно з місця не зрушити. А якщо це керівник, то варто очікувати, що його бізнес довго не протягне...

Ярослава Лоянич

Пошук сенсу

Ми живемо у час, коли робота перестає бути засобом виживання і стає сенсом життя. Мені сподобалася позиція однієї юної особи, яка, пропрацювавши в мене два місяці, прийшла і сказала: «Я йду від вас, бо мені це "не в кайф"». Це символ нової епохи, яка вже розпочалась — і точку неповернення пройдено. Якщо ті, кому за 30, ще готові працювати задля виживання, то молоді люди, яким ще немає 30, — вже ні.

Втрата «кайфу» проявляється у тому, що життя йде по інерції. У таких ситуаціях я рекомендую керівникам переглянути сенс свого життя. Адже для управлінців пошук сенсу життя важливий, як для нікого. Бо лише маючи цей сенс, можна гармонізувати особистий простір, бізнес, оргкультуру компанії. Втім, не буває єдиного сенсу на все життя. Його пошук триває безперервно; головне — не зациклитись.

Внутрішній баланс буде підтримуватись сам собою, коли ви просто бачитимете сенс у тому, що робите. Звісно, ніхто не забуває про будинки, машини, яхти, гарні речі... Однак найголовніше — не зупинятись на цьому. Гроші — умова необхідна для щастя, але недостатня. У контексті пошуку сенсу гроші — це еквівалент енергії, яку ви згенерували. Але оцінити цінність, яку створюємо для людей, можна не лише грошима.

Мусить бути щось, задля чого ви готові були б працювати навіть у важкій ситуації. Скажімо, коли доводиться мати справу зі спротивом персоналу, а то й із відкритим саботажем з боку підлеглих. Це дуже складно на енергетичному рівні — і тому вкрай важливо розуміти той сенс, ту ідею, задля яких ви підете це робити. І що потужніша, що більш світлоносна ідея, то комфортніше почуватиме себе керівник.

Навіть якщо ви вчасно не поставили собі корисні запитання, краще зробити це пізно, ніж ніколи. Тож, що для вас найважливіше?

Внутрішній баланс

Щоб гармонізувати своє життя, потрібно слідкувати за декількома параметрами. По-перше, це емоції. Якщо мають місце їхні крайні прояви, скажімо, ейфорія або гнів — це, мовби градусник, вказує на розбалансованість внутрішньої системи. Скажімо, якщо мене охопила злість, чи можу я йти на переговори? І що це будуть за переговори, якщо я піду на них у такому стані? Час, який керівник перебуває у зоні емоційного комфорту, — це дуже показовий параметр, який миттєво відбивається на стані його бізнесу.

По-друге, потрібно постійно контролювати ступінь чистоти інформаційного середовища, в якому перебуває людина. Спитайте себе: чи всі відомості, які ви отримуєте, дійсно варті вашої уваги? Чи ви витрачаєте свій час та сили на непотрібну інформацію?

І, нарешті, третім складником балансу є стан потоку. Це особливий стан свідомості (вперше його було описано американським психологом Міхайєм Чиксентміхайі у книзі «Потік») , в якому те, чим займається людина, приносить їй істинне задоволення. Тоді вона досягає піку сфокусованості, зібраності і, відповідно, продуктивності. Саме в стані потоку якнайкраще проявляється здатність керівника приймати адекватні, тверезі рішення. Але досягти його можливо лише тоді, коли займаєшся справою свого життя.

Про автора:

Ярослава Лоянич, лідер HR-напрямку Києво-Могилянської Бізнес-Школи [kmbs].