Організація творчого процесу

Автор: Юрій Когутяк, керівник групи компаній Euro RSCG
Джерело: інтернет-проект kmbs

Мені довелось витратити чимало часу, щоб зрозуміти, що я не творча людина у розумінні «творець». Я зрозумів, що я не завжди можу «виробити» певний творчий продукт, адже на відмінну від інших видів діяльності творчість є більш духовною.

Події дитинства формують наше уявлення про стандарти життя. За спеціальністю я радіофізик. Колись я хотів стати вченим, однак тоді, у 90-ті роки, наука не здатна була забезпечити стандартні умови життя. Сьогодні ситуація досить схожа — багато людей не можуть вирватись у сферу науки, мистецтва чи лікарської діяльності, а тому «осідають» у бізнесі. Своїм дітям я намагаюсь пояснити, що в них є більше можливостей, ніж у мого покоління — вони можуть обирати ту професію, яка їм до душі.

Співвідношення бізнесу та творчості

Бізнес — це боротьба за виживання. З однієї сторони бізнесу — мінливість, за яку відповідають інновації, а з іншої — спадковість. Мінливість, яка народжується у вигляді мутацій, у 99% випадків призводить до фатальних наслідків. Так 99% всіх спроб інновацій призводять до краху. І тільки один відсоток «мутацій» сприяє виживанню роду. Абсолютно природна позиція найманих менеджерів полягає в тому, що інновації не потрібні, бо це величезний ризик, який може призвести до негативних наслідків.

Якщо говорити про такий бізнес, як рекламне агентство, то це той бізнес, де варто інтегрувати творчу енергію. Я розмежовую поняття «творчість» та «креативність». Творчість — це ніжний, трепетний та «богоподібний» процес мистецтва заради мистецтва. Мірилом у ньому є сприйняття колег, а не сприйняття преси. А креативність — це комерційна реінкарнація творчого процесу, кінцева ціль якого — матеріальне перевтілення у відчутні речі.

Планування важливе в будь-якій діяльності. Навіть процес управління творчим колективом на 90% залежить від попереднього планування.

Із точки зору такого важливого фактору, як продуктивність праці, наша країна є слабкою, тому що основи високої продуктивності праці істотно залежать від планування. Якщо прочитати будь-яку книгу з менеджменту, навіть наприклад «Менеджмент для новачків», то там можна знайти досить непогані поради. А якщо виконувати хоча б половину з того, що там написано, то можна отримати непогані конкурентні переваги. Але наші управлінці не читають книги, не пам’ятають та не виконують те, що там написано.

Із власного життєвого досвіду згадую ситуацію, коли ще у 1993-95 роках наймав людей в рекламне агентство. На той час реклама була надзвичайно модною та перспективною сферою — в рекламі працювали яскраві особистості і вона постійно приваблювала нових людей. Тоді до мене прийшла одна дівчина найматися на роботу. Вона сказала, що надзвичайно цікавиться маркетингом і дуже хоче працювати в нашому рекламному агентстві. І тоді я її запитав — які дві товсті книги з реклами вона прочитала останнім часом. У відповідь — мовчання. На жаль, це типова ситуація не тільки того часу, але й сьогодення.

Організація творчого процесу: інновації

У будь-якій організації існує фундаментальна противага інноваціям. Завжди виникає дилема — ризик або вимирання компанії.

Я часто нагадую підлеглим, що наші конкуренти постійно перебувають у пошуку нових переваг. Не секрет, що сьогодні всі компанії перебувають в умовах жорсткої конкуренції, яка ставатиме ще жорсткішою. Безліч компаній націлені на те, щоби забрати ваш долар.

Формула бізнесу містить дві складові: 90% — це планування, а інші 10% — це інновації та творчість, тобто ті речі, які важко чи практично неможливо скопіювати. Інновації дуже ризиковані, але без них компанія не виживе. Як власник, я намагаюсь періодично струшувати свій «офісний планктон» та стимулювати команду до творчого процесу.

Інновації мають дві важливі складові — генерування ідей та їх втілення.

Якщо говорити про генерування ідей, то тут важливі такі фундаментальні речі, як свіжість та «створення теплиці».

Наш мозок побудований таким чином, що впродовж життя він накопичує стандартні рішення певних життєвих ситуацій. Це життєво важлива ознака, яка допомагає людству виживати. Але у креативному бізнесі важливим є свіже мислення та відхід від усталених норм. Свіжість допомагає подолати спротив мозку. І хоча це достатньо складний процес, однак він допомагає освіжити мислення та згенерувати проривні ідеї, тобто ті ідеї, які не спадуть на думку конкурентам.

Є декілька правил, які сприяють генеруванню ідей. Одне з правил стверджує, що унікальність вхідних стимулів сприяє унікальності вихідних ідей.

Генерувати нестандартні ідеї допомагає метод простих асоціацій — пошук асоціацій між різними предметами («чорний ящик»). Якщо ви обговорюєте лояльність споживачів, то спробуйте описати це іншими словами — любов, дружба, турбота… Асоціації відволікають від стандартного потоку думок і допомагають вийти за усталені межі.

Метод матеріалізації, або вихід на інші органи сприйняття — це пошук зв’язків між непов’язаним та погляд на проблему іншими очима шляхом створення невербальних, матеріальних моделей.

Інша важлива складова генерування ідей — це «створення теплиці». Процес генерування ідей накопичує величезний масив ідей, більшість яких, на перший погляд, справжні дурниці. Ключове правило цього етапу — не критикувати ідеї. Суть полягає у тому, щоб забезпечити всім ідеям рівні можливості для розвитку. Це етап аналізу, який варто розпочинати вчасно, бо занадто ранній аналіз здатен вбивати перспективні ідеї. На цьому етапі зазвичай виникають такі перешкоди, як «так, але…», «це не спрацює, тому що…» та інші. Важливо підтримувати певну емоційну напругу при впровадженні ідей. Після деякого часу ідеї здатні «зависати», і тоді вони вже нікого не надихають. Важливо підтримувати баланс енергії руху.

У процесі генерування ідей та впровадження інновацій існує «змащувач», або така собі «офісна сміливість», яка здатна об’єднати процес. Це спроможність людей оцінити складності, які перед ними стоять та їх готовність до чогось нового. Це певною мірою «природній відбір» який відділяє «офісний планктон» від людей, спроможних виходити на нові горизонти.

Однією з найбільших проблем інновацій є системний спротив організації. З «офісного планктону» не виходить «офісного сміливця», бо існує різниця в ментальності, що закладена значно глибше, ніж певний набір правил. «Офісний боягуз» знайде безліч способів придушити інноваційну ідею, тому тут потрібні величезні зусилля, щоб подолати спротив організації.

На другому етапі — етапі втілення ідей — важливе управління особистою та командною енергією. І навіть тут існує небезпека вбити хороші ідеї через те, що інновації зазвичай трактують як щось важливе, але не термінове. Не існує ідеального часу для інновацій, тому більшість чинить як Скарлет О'Хара — «подумаю про це завтра». Якщо тягнути час, то ідея втрачає свою актуальність та бажання жити.

Люди чомусь не спроможні рухатись у сприятливих умовах, але зазвичай реагують на кризові ситуації. А тому створення кризових умов є одним із ключових інструментів у короткостроковій перспективі процесу впровадження інновацій. Довгострокова ж перспектива — це послідовний менеджер та інтеграція інноваційних процесів на рівні процедур.

Підсумовуючи, хочу наголосити про декілька простих правил управління:

• Скорочуйте кількість неефективних, складних та мультидисциплінарних проектів. Робіть ставку на проекти, які мають реальну перспективу.
• Відводьте достатньо часу на реалізацію проектів.
• Плануйте. Позбудьтеся спонтанності у роботі з персоналом і завжди контролюйте процес роботи.
• Створюйте сприятливий клімат для творчої командної роботи.
• Чітко розумійте етап, на якому перебуває інновація. Не критикуйте ідеї.
• Цитуючи Альберта Ейнштейна, хочу сказати, що неможливо вирішити проблему в тих рамках, в яких вона була створена. Вийдіть за усталені рамки і погляньте на проблему з іншої сторони.