Кредит недовіри: як підвищити якість життя за допомогою критичного мислення

Автор: Карина Комса
Джерело: m!nd

Щоденно людина приймає сотні рішень — від дрібних рутинних до таких, що кардинально змінюють її життя. У такі моменти необхідно всебічно проаналізувати ситуацію та зробити оптимальний вибір, відкинувши при цьому всі маніпуляції й упередження. Інакше кажучи — застосувати критичне мислення. Його методики, звичайно, не в змозі повністю звільнити від вагань, але можуть допомогти виділити головне у нескінченному потоці інформації.

Що таке критичне мислення? Критичне мислення — це процес, при якому людина усвідомлює свої думки, розуміє, чому поділяє саме таку точку зору, що привело до неї та чи приймає вона її повністю. При цьому не потрібно категорично відкидати протилежну точку зору. Важливо лише максимально свідомо формувати власне світосприйняття.

Воно бере свої витоки із праць давньогрецького філософа Сократа, а один з його методів — «сократове випитування» або «сократівський діалог» — є найвідомішою стратегією викладання критичного мислення як дисципліни. Суть цієї методики полягає в наступному: під час спілкування людині, що сумнівається, ставлять низку послідовних відкритих питань (на які неможливо відповісти «так» або «ні»), відповідаючи на які, людина вимушена глибше зануритися у предмет розмови та своє ставлення до нього. Наприклад, «Що ви про це думаєте?... Чому ви вважаєте, що ...?» У результаті співбесідник, не заперечуючи озвучених тверджень, спонукає до аналізу і співставлення конкретних фактів та «підсвічує» протиріччя, якщо такі є.

Слід пам’ятати, що людина повністю залежить від її мислення на певний момент часу: які рішення приймає, чи об’єктивно реагує на конкретні ситуації, чи не поверхнево мислить, чи не зловживає стереотипами. Хоча кожен з нас має свою особисту систему цінностей та авторитетів, більшість людей надають перевагу сліпому наслідуванню та повній довірі щодо суджень, які складалися роками. Але в сучасному світі інформація оновлюється надто швидко, у зв’язку з чим деякі переконання попередників втрачають свою актуальність.

Отже, той, хто прагне мати більше знань, повинен мислити систематично та намагатися ставити під сумнів усе, що здається недостовірним. Навіть якщо якісь твердження здаються вигідними й зручними на даний час.

Для чого потрібне критичне мислення? У 2016-му році під час 46-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі у доповіді, присвяченій професіям майбутнього, було озвучено топ-10 навичок, які стануть необхідними успішній людині у 2020 році. У цьому списку критичне мислення посіло другу сходинку (після комплексного розв'язання проблем). Для порівняння, станом на 2015-й, ця навичка знаходилася на четвертому місті, між «управлінням людьми» та «здатністю вести переговори».

Схильність до критичного мислення має кожен. Але людина не народжується із цією навичкою, її можна освоїти та вдосконалювати. І чим раніше прийде це вміння, тим впевненіше ви почуватиметеся в подальшому. Засновниця освітньої платформи «Критичне мислення», член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Олена Пометун наголошує: «Розвиток критичного мислення у дітей варто і можливо починати з дошкільного віку. Бо саме у цьому віці дитина, з одного боку, починає приймати власні рішення і робити власні вибори, а з іншого — її картина світу ще не засмічена шаблонами і стереотипами батьків, найближчого оточення, традицій тощо». Отже, виховати у собі цю здібність варто хоча б для того, щоб підвищити якість життя, приймати правильні рішення та досягати успіхів.

Людина, яка мислить критично, формує правильний погляд на навколишню дійсність, вміє використовувати альтернативне мислення, сприймає навколишній світ більш ясно і точно, здатна аргументувати свою точку зору. Це дає змогу чітко визначати проблему й успішно взаємодіяти з іншими людьми у процесі її розв'язання. Таку людину важко обдурити або вивести з рівноваги, вона не буде сліпо виконувати накази та доручення.

Але велика кількість сучасних політичних і соціальних технологій побудовані на явному або прихованому маніпулюванні, наданні недостовірних чи однобоких фактів, що має на меті «виховання» лояльних, слухняних громадян, які сприймають усю інформацію, не піддаючи її аналізу. І для того, щоб захистити себе від маніпулювання та вміти правильно використовувати різноманітні відомості, слід навчитися піддавати логічному та аргументованому сумніву будь-яку інформацію, яку ви отримуєте.

За словами Олени Пометун, першим кроком до розпізнання брехні або маніпуляції має бути тверда установка людини на те, що будь-яку інформацію треба перевіряти й оцінювати, перш ніж діяти на її основі. «Бо інакше на нас завжди впливатимуть інші люди, заважаючи формуванню власної незалежної позиції. Крім того, скориставшись недостовірною інформацією, ми можемо потрапити в складну, і навіть небезпечну ситуацію», — зазначає вона.

Методологія розвитку критичного мислення. Кожна людина у своєму житті проходить певні етапи освітнього процесу: школа, професійна та вища освіта. І на кожному з цих рівнів критичне мислення повинно ставати усе більш професійним та стійким. Але у сучасній освітній системі переважає слідування чітко визначеному алгоритму, сформованому декілька десятиліть тому, а не пошук нових шляхів чи альтернативних варіантів.

Американський професор Саманта Агус (Samantha Agoos) наводить кілька кроків, за допомогою яких можна впоратися із великими обсягами даних та дійти до вірного рішення.

Перший крок — формулювання проблеми. Слід зрозуміти, якого результату прагнете, що бажаєте отримати в фіналі. Це не завжди так просто, як здається. Але як тільки ви проговорите проблемне питання та усвідомите важливість його вирішення — процес стає у рази легшим.

Другий крок — це збір інформації. Орієнтуватися при цьому необхідно лише на першоджерела. Не варто довіряти пліткам та оперувати фактами, у яких вже закладено суб’єктивний погляд. Цей процес допоможе подивитися на проблему з різних боків, а отже стати на крок ближче до прийняття правильного рішення.

Третій крок — аналіз вхідних даних та провокативні запитання самому собі. Відповіді на них стануть підґрунтям для вирішення проблемної ситуації. Потрібно пам’ятати про осмислення наслідків у довгостроковій перспективі: «виграти битву не означає виграти війну».

І наостанок, четвертий крок — вивчення точок зору, які не збігаються з вашою. Практика показує, що будь-яка думка має право на життя, у ній є зерно правди.

«Під час дискусії та намагань відшукати істину вкрай важливо ретельно розглянути всі висловлені позиції — це і є шлях до істини. Лише упередженість відкидає або заперечує щось до розгляду питання по суті», — вважає Сергій Терно, викладач курсу «Критичне мислення для освітян» на платформі Prometheus.

Як можна вдосконалити навички критичного мислення? За словами Сергія Терна, на шляху опанування критичного мислення варто дотримуватися певної послідовності дій. «Першим кроком я вважаю «зруйнування стіни» із різноманітних механізмів психологічного захисту. Якщо для людини важливішими є власні амбіції або ідеальне уявлення про себе, то жодні техніки критичного аналізу не допоможуть дошукатися істини».

Другим кроком, на його переконання, є вироблення установки на «включення» свідомості під час взаємодії з реальністю або інформацією. «Тут важливо висунути уточнюючі запитання та вивести наслідки із запропонованих тверджень. Загалом, насторожитися», — каже він.

Третім кроком є опанування сократівським діалогом та методикою контрольних запитань: тут важливо перевірити фактологічну, логічну і ціннісну обґрунтованість інформації або наших уявлень. На цьому етапі слід запитати себе: чи відповідає наш або запропонований «образ світу» фактам, логіці та цінностям?

Як тільки почнете практикувати критичне мислення, спочатку вам здаватиметься, що послідовне виконання описаних дій — це дуже тяжка та нераціональна праця. Але варто лише почати робити це систематично, і вже після перших практик легко помітити, як власний світогляд розширюється, а у навколишнього світу руйнуються рамки. А піддавати усе в житті аргументованій критиці та приймати вірні рішення стане легко і просто.

Якщо ж цих порад недостатньо, і ви прагне до більш глибинного опанування навичками критичного мислення, рекомендуємо ознайомитися з такими книжками:

	Джон Грант, «Не вірю! Як побачити правду у потоці дезінформації» У сучасному світі правда і вигадка, наука та псевдонаука — все змішалося в єдине ціле. Цим коктейлем нас частують політики у своїх промовах і різноманітні ЗМІ. Єдиний спосіб зрозуміти, чому справді можна вірити — це використовувати критичне мислення. У книзі Джон Грант (John Grant) на прикладах найбільш обговорюваних, скандальних і значущих суперечок сучасності пояснює, як зрозуміти, що вам намагаються запудрити мозок. Таким чином можна дізнатися про хитрощі та шаблони, які найчастіше використовують брехуни, а також зрозуміти, як виглядає справжній науковий доказ.
	Деніел Левітін, «Путівник по брехні — критичне мислення в епоху постправди» У сучасному світі брехня розповсюджується з немислимою швидкістю. Нейробіолог, професор університету Макгілла Деніел Левітін (Daniel J. Levitin) у своїй книзі дає читачам набір інструментів критичного мислення, за допомогою якого можна надзвичайно просто відрізнити правдиві новини від фейкових, а факти — від псевдофактів.
	Дайана Халперн, Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking Спираючись на досягнення когнітивної психології і свій унікальний педагогічний досвід, Дайана Халперн (Diane Halpern) розробила ефективну програму навчання навичкам критичного мислення. Ця книга буде корисна психологам, педагогам, філософам, а також усім, хто цікавиться когнітивною психологією та теорією прийняття рішень. Вона допоможе у самоосвіті і стане своєрідним путівником по сучасній когнітивній психології.

Ілюстрація: Depositphotos.com